Зиґмунд Ян Козар

Народився в Майдані Скербетовському (Ма)’сіап 8кіегЬіе52ОЛУзкі) поблизу Замост’я (Польща) 8 лютого 1937 року.

В Любліні закінчив Малу Єпархіальну семінарію, тут же вступив до Ордену святого Домініка і в Познані закінчив новіціат (1 ступінь перебування в Ордені).

Вивчав філософію в Варшаві у домініканців у Служеві, Боже слово в Кракові, там же був посвячений в сан священика в 1964 році. Три роки виконував обов’язки лікарняного капелана і катехена в початковій школі в Прудницькому домініканському монастирі, де одночасно був віце – настоятелем. Кілька років прожив у Вроцлаві, потім повернувся в Рудник.

Під час душепасторських візитів о. Зиґмунд познайомився з вірними, велику частину яких займали переселенці зі східних територій. Ці контакти дали можливість отримати запрошення в Білорусію, що в 70 – роках було нелегкою справою. О. Зиґмунд кілька разів відвідував Білорусію, Литву і проводив там тайну місіонерську роботу, апостульствовав в Ленінграді, Москві, Ростові-на-Дону, Львові, Дрогобичі, Лютичеві, поставляючи із Польщі релігійну літературу. О. Зиґмунд два рази їздив в Рим з паломництвом і в 25 – річний ювілей рукоположення.

В Фастов о. Зиґмунд приїхав в липні 1990 року як делегат на освячення храму і прилеглої території, а вже 8 вересня – для постійної роботи в місті. 9 вересня в зруйнованому храмі о. Зиґмундом було відправлено першу службу. Зусиллями о. Зигмунда та невеликої кількості прихожан розпочалися в костьолі роботи по розчищенню і прибиранню приміщення храму.

В 1996 році о. Зиґмунд заміняв священика в приході в Собутці під Вроцлавом. Дахове покриття Фастівського костьолу – це також повністю заслуга о. Зигмунда, який особисто їздив на мідно – рудну шахту, що в Любині під Легніцею (Польща), і домовлявся про руду для виготовлення 10 тон мідного листа. В 1998 – 1999 роках храм було перекрито. Помер в 2003 році.