Зміни для сільгоспвиробників: мінімальне податкове зобов’язання для – власників, орендарів або користувачів сільськогосподарських угідь

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що  внесеними Законом України від 30.11.2021 №1914-ІХ змінами до Податкового кодексу України, зокрема, впроваджено нову систему оподаткування сільськогосподарських товаровиробників: введено поняття мінімального податкового  зобов’язання  для сільськогосподарських товаровиробників – власників, орендарів або користувачів сільськогосподарських угідь.

Отже, мінімальне податкове зобов’язання  – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Податкового кодексу України.

Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.

Встановлено особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платниками  податку на прибуток, платниками податку на доходи фізичних осіб, платниками єдиного податку які є власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь. Такі платники податку зобов’язані у складі відповідної податкової декларації за податковий (звітний) рік подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання.

Установлено, що першим роком, за який визначається МПЗ, є 2022 рік, тобто, у 2023 році буде нараховуватись МПЗ за 2022 рік.

Мінімальне податкове зобов’язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, обчислюється за формулою:

МПЗ = НГОд х К х М / 12, де:

МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;

НГОд – нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом для справляння плати за землю;

К – коефіцієнт, який становить 0,05;

М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулою:

МПЗ = НГО х S х К х М / 12, де:

МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;

НГО – нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом для справляння плати за землю;

S – площа земельної ділянки, гектарах;

К – коефіцієнт, що становить 0,05;

М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Отже, МПЗ становитиме  близько  5% нормативної грошової оцінки площі сільськогосподарських угідь, які є у власності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному користуванні).

Мінімальне податкове зобов’язання визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.

При обчисленні МПЗ платниками єдиного податку четвертої групи – фізичними особами – підприємцями, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України “Про фермерське господарство”, коефіцієнт “К” застосовується у половинному розмірі.

Передбачені перехідні положення для застосування коефіцієнта при визначенні МПЗ: у 2022 та 2023 роках  коефіцієнт зменшено з 0,05 до 0,04.

ГУ ДПС у Київській області