Вірусні гепатити: що варто знати

Гепатит — це захворювання печінки запального характеру, як правило, вірусного походження.

Головні причини розвитку гепатиту:

• віруси гепатиту;
• деякі інфекційні захворювання;
• токсичні речовини (алкоголь, деякі наркотичні препарати);
• медикаменти;
• аутоімунні захворювання.

Існує п’ять основних типів вірусів гепатиту: А, В, С, D і Е. Усі типи вірусів спричиняють захворювання печінки, але між ними є істотна різниця. Зокрема, типи В і С призводять до розвитку хронічного запалення печінки у мільйонів людей і є однією з головних причин цирозу та раку печінки.

За даними ВООЗ, 2015 р. вірусний гепатит став причиною смерті 1,34 млн людей.

Симптоми гепатиту

Залежно від ступеня тяжкості та індивідуальних особливостей організму, гостра інфекція може мати як безсимптомний перебіг, так і незначні клінічні прояви.

Найбільш поширені прояви гепатитів:

• астеновегетативний синдром (виражена загальна слабкість, швидка втомлюваність, дратівливість, апатія);
• диспепсичний синдром (нудота, блювання, діарея, болі в животі);
• зміна кольору сечі (потемніння, сеча кольору пива) та знебарвлення калу;
• пожовтіння шкіри, слизових оболонок та склер;
• підвищення температури тіла.

Шляхи передавання гепатиту

Шляхи передавання вірусу гепатиту залежать від його типу.

Так, шлях передавання вірусів гепатиту А та Е — фекально-оральний, коли неінфікована людина вживає продукти або воду, що забруднені фекаліями інфікованої людини. У сім’ях можливе зараження через брудні руки, коли інфікована людина готує їжу для членів родини.

Інфікування вірусами гепатиту В, С і D відбувається в результаті контакту через пошкоджену шкіру або слизові оболонки з інфікованими рідинами організму (переважно кров), зокрема:

• переливання інфікованої крові або її компонентів;
• вживання наркотиків ін’єкційно та інтраназально;
• інвазивні медичні та немедичні маніпуляції із використанням забрудненого інструментарію (хірургічні втручання, стоматологічні процедури, гемодіаліз, татуювання, пірсинг, манікюртощо);
• вертикальне передавання від матері до дитини(стосується більше вірусного гепатиту В);
• побутовим шляхом (унаслідок спільного використання зубних щіток, лез для гоління тощо та інших індивідуальних засобів гігієни, що можуть містити сліди крові);
• статевим шляхом під час незахищених статевих контактів.

Куди звернутися по допомогу

Якщо ви запідозрили у себе гепатит або у вас був контакт з кров’ю чи іншими біологічними рідинами іншої людини, зверніться до сімейного лікаря за місцем проживання. Сімейний лікар призначить вам необхідні обстеження та, у разі потреби, спрямує до відповідного профільного спеціаліста (лікаря-інфекціоніста чи гастроентеролога).

У жодному разі не займайтеся самодіагностикою та самолікуванням на підставі інформації з інтернету! Лише медичний спеціаліст може правильно визначити діагноз, ступінь пошкодження печінки й тяжкість перебігу, а відтак призначати адекватне лікування.

Як захиститися від гепатиту

Щоб уникнути інфікування вірусами гепатиту А та Е, дотримуйтеся правил особистої гігієни, вживайте термічно оброблену їжу, добре мийте овочі, фрукти, ягоди й зелень, кип’ятіть воду, не пийте з відкритих джерел.

На міжнародному ринку доступні кілька ін’єкційних інактивованих вакцин проти гепатиту А. Майже у 100% людей протягом місяця після введення однієї дози вакцини розвиваються захисні рівні антитіл до вірусу. Виробники рекомендують дві дози вакцини для забезпечення більш тривалого захисту протягом 5–8 років після вакцинації.

Головним засобом профілактики вірусного гепатиту В і D є вакцинація. Відповідно до рекомендацій ВООЗ, усі діти грудного віку мають отримувати вакцину проти гепатиту В якомога раніше, бажано протягом 24 год після народження. Відтак необхідно в майбутньому ввести ще другу і третю дози для завершення серії вакцинації. Оскільки зараження вірусом гепатиту D неможливе без присутності вірусу гепатиту В, вакцинація проти ВГВ є надійним захистом від інфікування вірусом гепатиту D.

Вакцинуватися від гепатиту В можна в будь-якому віці.

На жаль, наразі не існує вакцини проти вірусного гепатиту С, тому рекомендовано такі засоби профілактики:

• застосування бар’єрних контрацептивів;
• користування засобами разового (шприци, голки, крапельні системи, гінекологічні оглядові дзеркала тощо) та індивідуального (зубні щітки, леза для гоління, контактні лінзи) призначення;
• користування засобами індивідуального захисту (рукавички, окуляри, фартухи тощо);
• користування стерильнимінструментарієм багаторазового призначення (манікюрний, стоматологічний, хірургічний, лабораторний, інструмент для пірсингу, татуажу тощо).

Завідувач  відділення епідеміологічного нагляду (спостереження)

та профілактики інфекційних та не інфекційних хвороб             Тетяна СКОРУБСЬКА