Про затвердження та введення в дію оновленої інструкції з охорони праці № 3 « З електробезпеки ( I група електробезпеки) »

10.06.2021

ФАСТІВСЬКА МІСЬКА РАДА

Київської області

ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ

Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я

Від 09.06.2021 № 157 од

Про затвердження та введення

в дію оновленої інструкції з охорони праці

№ 3 « З електробезпеки ( I група електробезпеки) »

З метою безумовного забезпечення виконання в апараті Фастівської міської ради та її виконавчих органів вимог ЗУ « Про охорону праці», підтвердження в подальшому стандарту ISO 9001:2015, на підставі: ч. 1 ст. 13, п.8 ч. 2 ст. 13 ЗУ « Про охорону праці», наказу Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 132 від 21.12.1993 « Про Порядок опрацювання і затвердження роботодавцем нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві» ( із змінами та доповненнями), ДНАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці»( із змінами та доповненнями ), розпоряджень міського голови: № 79од. від 18.03.2021 « Про затвердження Положення про розробку інструкцій з охорони праці в апараті Фастівської міської ради та її виконавчих органів, № 99 од. від 07.04.2021 « Про перегляд та оновлення діючих інструкцій з охорони праці, які діють в апараті Фастівської міської ради та її виконавчих органів», керуючись пунктами 1, 20 частини 4 статті 42 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні»,

1. Затвердити та ввести в дію оновлену інструкцію з охорони праці № 3 « З електробезпеки ( I група електробезпеки)» ( Додається).2. Контроль за виконанням цього розпорядження залишаю за собою.

Міський голова М.В. Нетяжук

Додаток до розпорядження міського голови №157 од від 09.06.2021

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ № 3

З ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ

( I група електробезпеки)

1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Дія цієї інструкції поширюється на всіх працівників апарату Фастівської міської ради та її виконавчих органів ( далі – персоналу), які в своїй роботі проводять включення і відключення будь-якого електричного обладнання або пристроїв, працюють з ручними електричними машинами та іншими переносними побутовими та промисловими електроприладами.

1.2. Інструкція розроблена на основі наказу Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 132 від 21.12.1993 « Про Порядок опрацювання і затвердження роботодавцем нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві» ( із змінами та доповненнями), ДНАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці» ( із змінами та доповненнями відповідно до наказу Міністерства соціальної політики № 526 від 30.03.2017), НПАОП 0.00-1.21-98 «Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів» (далі – ПБЕЕС), Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (далі – ПТЕЕС), затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 №258 ( зі змінами та доповненнями), розпоряджень міського голови: № 79од. від 18.03.2021 « Про затвердження Положення про розробку інструкцій з охорони праці в апараті Фастівської міської ради та її виконавчих органів», № 99 од. від 07.04.2021 « Про перегляд та оновлення діючих інструкцій з охорони праці, які діють в апараті Фастівської міської ради та її виконавчих органів» та інших нормативно – правових актів з охорони праці.

1.3. У відповідності з вимогами ПБЕЕС працівникам, які проводять включення і відключення будь-якого електричного обладнання або пристроїв, працюють з ручними електричними машинами та іншими переносними побутовими та промисловими електроприладами (далі – електроспоживачами), присвоюється I кваліфікаційна група з електробезпеки.

1.4. До осіб першої кваліфікаційної групи по електробезпеці відносяться, також, працівники, які прибирають приміщення де встановлені комп’ютери та інша оргтехніка.

1.5. Присвоєння I кваліфікаційної групи проводиться проведенням інструктажу з електробезпеки.

1.6. Завершується проведення інструктажу з електробезпеки перевіркою знань у вигляді усного опитування. Знання перевіряє особа, що проводила інструктаж. Присвоєння I кваліфікаційної групи проводиться відповідальним за електрогосподарство (з групою з електробезпеки не нижче ІV).

1.7. Присвоєння I кваліфікаційної групи фіксується в журналі інструктажів з питань охорони праці з обов’язковими підписами осіб, яких інструктували та особи що інструктували. Посвідчення про перевірку знань не видається.

1.8. Обов’язки та заходи безпеки для неелектротехнічного персоналу якому присвоюється I група по електробезпеці, регламентується відповідними посадовими інструкціями та інструкціями з охорони праці у відповідності з займаною посадою та видом виконуваної роботи.

1.9. Посадові особи та інші працівники апарату Фастівської міської ради та її виконавчих органів зобов’язані дотримуватись Правил внутрішнього трудового розпорядку, режиму праці та відпочинку і виконувати вимоги інструкції з охорони праці.

1.10. Небезпечними і шкідливими факторами для працівника може бути ураження електричним струмом:

– при безпосередньому доторканні до струмоведучих частин електроустановок, що перебувають під напругою;

– при доторканні до металевих частин установки, що випадково являється під напругою;

– при ураженні, яке викликано «кроковою напругою», що виникла в місцях розтікання струму в землі (при обриві проводів повітряної мережі) кабелів, що перебувають під землею і т. ін..

1.11. Дія електричного струму на живу тканину така: проходячи через живий організм електричний струм впливає на нього і спричиняє в ньому термічну, електролітичну і біологічну дію.

1.11.1. Термічна дія проявляється в опіках, ушкодженні кровоносних судин, серця, мозку й інших органів та викликають в них функціональні розлади.

1.11.2. Електролітична дія виявляється в розкладанні органічних рідин, в тому числі крові, що призводить до значних порушень їх фізико-хімічного складу.

1.11.3. Біологічна дія виражається головним чином у порушенні внутрішніх біоелектричних процесів, властивих нормальному організму і які пов’язані з життєвими функціями. Наприклад при взаємодії з біологічними струмами організму, зовнішній струм може порушити нормальний характер їх впливу на тканини і викликати самопримусові скорочення м’язів.

1.12. Основних видів ураження електричним струмом є три:

– електричні травми;

– електричні удари;

– електричний шок.

Електрична травма являє собою місцеве ураження тканин і органів електричним струмом: електричні опіки, електрометалізація шкіри, ураження очей електричною дугою.

1.12.1.Електричний опік – це ушкодження поверхні тіла або внутрішніх органів під дією електричної дуги або великих струмів, що проходять через тіло людини. Опіки бувають двох видів: струмовий (або контактний) і дуговий. Струмовий опік обумовлений проходженням струму безпосередньо через тіло людини в результаті доторкування до струмоведучої частини. Струмовий опік – слідство перетворення електричної енергії в теплову, як правило, це опік шкіри, тому що шкіра людини має в багато разів більший електричний опір, ніж інші тканини тіла. Струмові опіки виникають при роботі в електроустановках з невеликою напругою /не више 1-2 кВ/ і є в більшості випадків опіками I або П ступеня; утім, іноді виникають і більш важкі опіки. При напругах більш високих між струмоведучою частиною і тілом людини або між струмоведучими частинами утворюється електрична дуга, яка і викликає виникнення опіку іншого виду- дугового. Дуговий опік обумовлений дією на тіло електричної дуги, яка має високу температуру – понад 35000 С і велику енергію. Такий опік виникає звичайно при роботі в електроустановках високої напруги і має тяжкі наслідки – опіки Ш або IV ступеня.

1.12.2. Електрометалізація може відбутися при коротких замиканнях, відключеннях роз’єднувачів і рубильників під навантаженням. З часом хвора шкіра сходить, уражена ділянка набуває нормального вигляду, зникають хворобливі відчуття.

1.12.3. При ураженні очей (електрофтальмія) лікування може виявитись тривалим і складним, а в деяких випадках постраждалий може навіть позбавитися зору. Тому, роботи, при виконанні яких можливе виникнення електричної дуги, повинні виконуватись в захисних окулярах. Одяг працюючого повинен бути застебнутий на всі ґудзики, комір закритий, а рукава опушені і застебнуті.

1.13. При ураженні електричним струмом можуть виникати механічні пошкодження. Механічні пошкодження виникають внаслідок різких самовільних скорочень м’язів під дією струму, який проходить через тіло людини. У результаті може відбутися розірвання шкіри, кровоносних судин, а також вивихи суглобів і навіть переломи кісток.

1.14. При ураженні електричним струмом, основними важливими факторами, що характеризують наслідки ураження є:

– шлях проходження через тіло людини;

– час його дії.

1.15. В усіх випадках ураження електричним струмом необхідно повідомити безпосереднього керівника та звернутись до лікаря.

1.16. Струм 100 мА і більше (при 50 гц), проходячи через тіло людини по шляху рука- рука або рука-ноги, діє подразнююче на м’язи серця. Це дуже небезпечно для життя людини, оскільки через 1-2 секунди може наступити фібриляція серця. При цьому припиняється кровообіг, отже в організмі виникає нестача кисню, що у свою чергу, швидко призводить до припинення дихання. Струми, які викликають фібриляцію серця, називаються фібріляційними, а найменший з них граничним фібріляційним струмом. При частоті 50 Гц фібріляційними являються токи в межах від 100 мА до 5 А, а граничним фібріляційним – 100 мА. При постійному струмі порогом фібріляції вважаються 300 мА, а верхньою межею фібріляційного струму 5А.

1.17. На небезпеку і наслідки ураження людини струмом впливає рівень струму. При невисоких напругах (до 100 В) постійний струм приблизно в 3-4 рази менш небезпечний чим перемінний частотою 50 Гц; при напругах 400-500В небезпека їх зрівнюється, а при більш високих напругах постійний струм навіть небезпечніший ніж перемінний.

1.18. Частота струму також впливає на небезпеку ураження людини. При збільшенні частоти струму до 50 Гц небезпека ураження декілька збільшується, а при частоті понад 50 Гц небезпека ураження зменшується. Токи високої частоти зберігають небезпеку опіків.

1.19. Найбільш небезпечний шлях проходження струму через тіло людини- подовжений (рука-нога, голова-нога), менше небезпечний – поперечний (рука-рука і ще менше небезпечний шлях нога-нога).

1.20. Дуже впливають індивідуальні властивості організму людини на ступінь ураження струмом. Встановлено, що цілком здорові і фізично міцні люди переносять електричні удари легше, чим хворі і слабкі. Підвищену сприятливість до електричного струму мають особи, що страждають на захворювання шкіри, серцево-судинної системи, органів внутрішньої секреції, легенів, нервовими й іншими захворюваннями. Тому Правила безпеки експлуатації електроустановок споживачів (ПБЕЕС) передбачається відбір по стану здоров’я персоналу для обслуговування діючих електроустановок.

1.21. За умовами безпеки електроустановки підлягають на дві категорії: напругою

до 1000 В і вище 1000 В.

1.22. У випадках травмування і несправностей в роботі обладнання посадові особи та інші працівники апарату Фастівської міської ради та її виконавчих органів мають негайно припинити роботу і повідомити свого безпосереднього керівника про те, що трапилося, надати собі або іншому працівнику першу долікарську допомогу та організувати, за необхідності, транспортування потерпілого до лікувально-профілактичного закладу

1.23. Працівник повинен:

– виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

– пам’ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці;

– вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим у разі нещасних випадків;

– вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння;

– піклуватися про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей у процесі виконання будь-яких робіт або під час знаходження на території установи;

– знати і виконувати вимоги інструкцій з охорони праці і за видами робіт на своєму робочому місці;

– знати і виконувати обов’язки з охорони праці, у тому числі:

– вчасно починати і закінчувати роботу;

– дотримуватися розкладу технологічної ( для працівників ЦНАП) і обідньої перерв;

– дотримуватись правил ділового етикету;

– співпрацювати з керівництвом апарату Фастівської міської ради та її виконавчих органів у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці;

– особисто вживати можливих заходів щодо усунення будь-якої ситуації, що створює загрозу її життю чи здоров’ю або людям, які її оточують та навколишньому природному середовищу.

1.24. Не допускаються до роботи посадові особи та інші працівники апарату Фастівської міської ради та її виконавчих органів у стані алкогольного, наркотичного чи токсикологічного сп’яніння.

1.25. За невиконання вимог даної інструкції посадові особи та інші працівники апарату Фастівської міської ради та її виконавчих органів несуть дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

Перед початком роботи працівник повинен:

2.1. Перевірити оснащеність робочого місця, справність обладнання, електропроводки на видимі пошкодження. У разі несправності повідомити безпосередньому керівнику про виявлені недоліки;

2.2. Візуально перевірити ззовні достатність освітлення і справність вимикачів і розеток; 2.3. Відрегулювати рівень освітленості робочого місця, робоче крісло за висотою, за наявності комп’ютера – висоту і кут нахилу монітора.

2.4. При необхідності одягти спецодяг.

2.5. Робоче місце працівника повинно утримуватись у чистоті, захаращення робочих місць і проходів не допускається.

2.6. Забороняється використовувати для роботи ручний електричний інструмент, переносні світильники, електрообладнання, електрообігрівачі, комп’ютери і допоміжне устаткування до них, що мають дефекти.

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ:

Під час роботи працівник повинен:

3.1. Виконувати тільки ту роботу, з якої пройшов навчання, інструктаж з охорони праці і до якої допущений.

3.2. Не передоручати свою роботу стороннім особам.

3.3. При вмикання та вимикання електроспоживаючих пристроїв, керуватися вимогами інструкції з охорони праці для даного робочого місця чи інструкцією по експлуатації електрообладнання.

3.4. При користуванні електроінструментом, переносними світильниками та іншими електроприладами, звернути увагу, на те, що їх проводи або кабелі повинні по можливості бути підвішеними. Безпосереднє контактування проводів і кабелів із вологими поверхнями або предметами не допускається.

3.5. При необхідності, використовувати електрозахисні засоби. Захисні засоби повинні бути випробувані та мати спеціальний штамп про проведення випробування

3.6. Під час виконання робіт працівнику необхідно дотримуватися таких правил:

– користуватись електроприладами, як правило, шнури живлення яких мають триполюсну вилку з випереджальним включенням заземлюючого (занулюючого) проводу;

– не вмикати в електромережу електроприлади, шнури живлення яких мають пошкоджену ізоляцію;

– не вмикати в електромережу електроприлади, які мають пошкоджені або ненадійно з’єднані з електрошнуром живлення, вилками, розетками та подовжувачами;

– не вмикати електроприлади в розетки, які не мають захисних направляючих вилок, кришок;

– не користуватись пошкодженими розетками, з’єднувальними коробками, вимикачами та іншою електроарматурою;

– не користуватися саморобними подовжувачами;

– не застосовувати для опалення приміщень електронагрівальне обладнання або лампи розжарювання нестандартного (саморобного) виготовлення;

– за можливості, уникати доторкання до металевих частин електроприладів ввімкнених в електромережу; не торкатися руками до обірваних та оголених проводів електромережі, електроприладів;

– не змінювати самостійно зіпсовані запобіжники, електролампи, не проводити ремонт електроприладів, електромережі;

– під час прибирання пилу з електроприладів, митті підлоги, їх слід обов’язково відключати від електромережі;

– не залишати без догляду працюючі електроприлади.

3.7. При виявленні будь-яких несправностей припинити роботу та доповісти про це безпосередньому керівнику.

3.8. При припиненні подачі струму під час роботи з електроінструментом або іншими електрообладнаннями або при перерві в роботі від’єднати електрообладнання та електроінструмент від електромережі

3.9. Не відчиняти самостійно електрошафи, не проводити будь- який ремонт

електроспоживаючого обладнання.

3.10. Не передавати ручний електроінструмент іншим особам.

3.11. Не розбирати ручний електроінструмент і не робити самому будь-який ремонт.

3.12. Не залишати електроінструмент без нагляду і включеним в електромережу.

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

Після закінчення роботи працівник повинен:

4.1. Відключити електричне електрообладнання, що використовувалось під час роботи.

4.1.1. Від’єднуючи вилку електроприладу від розетки її слід тримати за корпус, а не смикати за провід живлення, бо можна висмикнути один з проводів і потрапити під дію електричного струму.

4.2. Зняти спецодяг та засоби індивідуального захисту, покласти їх у відведене для них місце.

4.3. Привести до порядку робоче місце, прибрати сміття і відходи.

4.4. Вимити теплою водою з милом руки та обличчя.

4.5. Повідомити безпосереднього керівника про недоліки, що мали місце під час роботи.

4.6. Відключити освітлення, засоби кондиціонування ( для приміщень обладнаних кондиціонерами) та вентиляції, закрити вікна.

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. При аварії або нещасному випадку необхідно негайно відключити електроінструмент, переносні електроспоживачі, обладнання, повідомити безпосереднього керівника, а також забезпечити до прибуття комісії по розслідуванню події, збереження обстановки, якщо це не загрожує небезпекою для людей або збереженню майна.

5.2. Не намагатись ліквідувати несправності самому.

5.2. При наявності потерпілих, надати їм першу медичну допомогу та викликати естрену ( швидку) медичну допомогу за номером 103.

5.3. Надання першої медичної допомоги:

5.3.1. Надання першої медичної допомоги при ураженні електричним струмом:

У разі ураження електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення – відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.

У разі відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати швидку медичну допомогу за номером 103.

5.3.2. Перша допомога при пораненні.

Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев’язочний матеріал, що міститься у ньому на рану і зав’язати її бинтом.

Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев’язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку і т. ін. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька капель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після нього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.

5.3.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.

При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластикою, палицею, картоном або іншим подібним предметом.

Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев’язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.

При переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку.

При підозрінні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.

При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

5.3.4. Надання першої допомоги при теплових опіках.

При опіках вогнем, парою, гарячими предметами, ні в якому разі не можна відкривати пузирі, які утворюються, та обв’язувати опіки бинтом.

При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.

При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.

При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов’язкою та викликають лікаря.

5.3.5. Перша допомога при кровотечі.

Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:

підняти поранену кінцівку вверх;
кровоточиву рану закрити перев’язочним матеріалом;
при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов’язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

5.4. У разі виникнення пожежі необхідно повідомити керівника, викликати пожежну охорону за номером 101 та приступити до гасіння її наявними засобами пожежогасіння.

5.4.1. Виконувати всі вказівки керівника по ліквідації аварійної ситуації.

Керуючий справами ( секретар) Л.О. Тхоржевська

виконавчого комітету Фастівської

міської ради

РОЗРОБЛЕНО:

Начальник відділу з питань праці Ю.М. Болілий

УЗГОДЖЕНО:

Перший заступник міського голови О.Б. Зикова

з питань діяльності виконавчих органів

ради

Керуючий справами ( секретар) Л.О. Тхоржевська

виконавчого комітету Фастівської