Обмеження використання поліетиленових пакетів
- 24.12.2019
Впродовж лише останніх 65-ти років людство виробило понад вісім мільярдів тон пластику, велика частина якого – пластикові пакети. Щорічно в країнах-членах Європейського союзу використовуються більше 800 тисяч тон одноразових поліетиленових пакетів.
Щороку кожен українець використовує близько 500 поліетиленових пакетів, в той час як у ЄС цей показник наближається в середньому до 90 пакетів. Всього близько 6% від їх загального числа пізніше були направлені на переробку.
У зв’язку з цим до Ради від партії «Слуга народу» було внесено проект закону №2051-1 від 18.09.2019 «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України».
Основною альтернативою пластиковим пакетам у світі є біорозкладні пакети.
Проте недостатнє законодавче регулювання в Україні спричинило колізію, коли споживачі вводяться в оману, вважаючи що пакет, який вони купляють не шкодить довкіллю.
Існує кілька видів пакетів, що розкладаються:
Оксобіорозкладні пакети або, як їх ще називають в Україні – «Біопакети». Вони складаються на 99% із звичайного поліетилену. Ще 1% в – це домішка на основі металів, які прискорюють розпад пакета під впливом кисню і сонячного світла на дрібні фрагменти – мікропластик. Ці дрібні частки пластику назавжди залишаються у ґрунті і воді. Разом з водою і їжею вони можуть потрапляти в організм людей. Часто на таких пакетах є відмітка TDPA або D2W. В ЄС такі пакети заборонені. В Україні ж навпаки їх продають, як екологічну альтернативу, проте насправді в таких пакетах немає жодного сенсу.
Пакети, що компостуються. (Compostable). Виготовляються з матеріалу органічного походження – рослинного, тваринного, мікробіологічного або іншого. Такі пакети в результаті біологічної активності мікроорганізмів у багатому на кисень середовищі піддається аеробному біорозкладу на діоксид вуглецю, воду, мінеральні солі та біомасу, а в середовищі з обмеженим доступом кисню піддається анаеробному біорозкладу на діоксид вуглецю, метан, мінеральні солі та біомасу.
Зазвичай, ці пакети, виготовлені з крохмалів або целюлози. Вони безпечні для довкілля. Розкладаються навіть у домашніх компостних ямах. Пакети, що компостуються, проходять сертифікацію і маркуються спеціальною позначкою. Проте, вони теж бувають різні: деякі розкладаються за 3 місяці, а для переробки інших потребується до 3 років.
Проект забороняє використання легких та надлегких пластикових пакетів.
– Легкі пластикові пакети з товщиною стінок від 15 до 50 мкм. Це – стандартний «середній» пакет із супермаркету.
– Надлегкі пластикові пакети – маються на увазі пакети «маєчка».
Виключення становлять лише пакети розміром до 22,5Ч34,5Ч45 см, які використовуються як первинна упаковка на виробництві.
За використання або неправильне маркування пакетів підприємствам доведеться платити штраф.
Так, власникам магазинів або ресторанів, які будуть розповсюджувати пластикові пакети, схиляти покупців до їх використання або видавати пластикові пакети за біорозкладні, доведеться заплатити штраф від 170 до 340 грн, а в разі повторного такого правопорушення штрафі буде більшим – до 8500 грн. Разом із штрафом усі пластикові пакети будуть конфісковані.
Якщо суб’єкт господарювання буде використовувати біорозкладні пакети з порушенням правил маркування (ДСТУ EN 13432:2015), йому загрожує адміністративна відповідальність – штраф 12750 грн.
В разі прийняття проекту норми набудуть чинності 1 січня 2022 року.
Що буде замість поліетиленових пакетів
Сумки з тканини, паперові пакети або пакети з крохмалю. Супермаркети самі запропонують заміну, якщо поліетилен заборонять. Питання альтернативи пластиковим пакетам стоїть гостро в усьому світі.
Проте, лише заборона пластикових пакетів не вирішить проблему у глобальному плані
Для того, щоб покращити стан екології в Україні, нашим співгромадянам доведеться навчитись сортувати сміття та налагодити підприємства по рециклінгу сміття. Зараз вже є декілька таких підприємств. Одне з них – Polygreen. В місяць тут переробляється близько 800 тон поліетилену, з них максимум 30% – український пластик. Гранули з подрібненого поліетилену на підприємстві використовують для виробництва пакетів, ізоляції проводки, шин, металопластикових вікон і багатьох інших продуктів. Це дозволяє скоротити витрати виробництва за рахунок повторного використання відходів. А головне – скоротити кількість поліетиленових відходів на полігонах України.
З чого варто почати?
На зменшення кількості відходів може вплинути кожен українець. Перший крок – це відмовитися від тих відходів, які нам насправді непотрібні: брати з собою багаторазові сумки замість пакетів в магазини та за можливістю – сортувати сміття. В багатьох новобудовах вже встановлюють контейнери для сортування сміття, а в супермаркетах можна здавати пластикові кришки від пляшок.
Україна вже стала на шлях до збереження екологічно чистого довкілля, тож все, що для цього потрібно – прийняття відповідної нормативно-правової бази та свідомість кожного громадянина.