Михайло Максіян

  • 07.02.2023

07.03.1979 – 23.01.2023

23 січня у бою в ворогом смертю хоробрих загинув Захисник з Фастова Михайло Максіян

Михайло Максіян народився 7 березня 1979 року в Молдові і коли був геть маленьким – з батьками переїхали до Криму. Все дитинство провів там.
А у 18 років вже пішов на строкову службу, потрапив у Васильків і залишився там далі служити, був у радіотехнічних військах. Там одружився, виховував прийомну дочку Ірину, а потім і в нього народився син Назар, зараз Назару вже 15 років.
2015 рік – АТО, був у 3 окремому полку спеціального призначення, снайпером.
Потім працював в Епіцентрі.

У 2018 році одружився з Вікторією, переїхав до Фастова, де й жили разом з її дочкою Катьою.

2018 рік – підписав контракт резервіста з 73 морським центром спеціальних операцій, 2 рази в рік їздив на збори, проходили там підготовку, навчання.

У 2018 році вступив до університету Шевченка на історичний факультет для здобуття другої вищої освіти. Диплом отримував вже під час повномасштабного вторгнення.

З 2018 року активно займався спортом, особливо бігом. Брав участь у багатьох змаганнях в Києві та інших містах України, у Звитязі нескорених, у 2019 році пробіг марафон (42 км!!!) у Словаччині в місті Кошице на Марафоні миру.

У 2021 році почав працювати у Київському міському Палаці ветеранів – займався тендерними закупівлями для організації міських заходів.

На війну поїхав ще 23 лютого 2022 року. Без вагань – «Хто як не ми?»

Село Трудолюбівка Херсонської області – навесні 2022 року, серйозна операція – деокупація і зачистка села, евакуація місцевих. Підтримував зв’язок і надалі з старостою села, перейменували вулицю у селі на його честь.

Потім працювали в основному в Запорізькій області, один раз потрапили під обстріл, отримав контузію, лікувався і повернувся назад. Останні бойові виходи виконував обов’язки командира групи, його хлопці за ним завжди йшли, бо довіряли, поважали, прислуховувалися до нього. Командування планувало відправити Мішу на курси офіцерів, щоб він вже міг офіційно керувати групою. Мав звання головний корабельний старшина.
Але не встигли це реалізувати – загинув на завданні від кулі снайпера, 23 січня 2023 року у Запорізькій області.

Нагороди – орден за мужність ІІІ ступеня за операції, а Героя України вже посмертно.
У Фастові перейменували вулицю Новікова, на Снігурівці – він там недалеко жив.

Девіз – не дізнаєшся, поки не спробуєш!

БІЛЬШЕ НОВИН

ДИВИТИСЬ