Коли їжа стає небезпечною

Може трапитись, що після вживання в’яленої чи копченої риби, консервів домашнього чи промислового виробництва, кров’янки купленої біля переходу і невідомого походження або таких самих ковбасних виробів людина відчула підвищену стомлюваність, м’язову слабкість («ноги ватяні»), запаморочення. Надалі слабкість прогресує. Стає особливо виразно помітно переважне ураження м’язів шиї та кінцівок. Захворілий не може сам йти, він буквально «висить» на тих, хто його супроводжує. М’язова сила в руках різко ослаблена: хворий не тільки не може підняти руку — вона падає «як батіг», не може стиснути руку співрозмовника. Якщо хворий сидить, то голова опущена, йому нелегко втримати її, вона буквально падає на груди. Захворілий звертає увагу на те, що в нього порушився зір. Він не може читати текст, який лежить перед ними, але добре бачить спочатку предмети, що розташовані далеко (тобто порушується спочатку ближній зір).

Іноді хворий скаржиться, що перед очима з’являється «сітка», «імла», що заважає бачити предмети. Спроба підібрати окуляри ні до чого не приводить. Лікар при огляді може помітити розширення зіниць, мляву реакцію їх на світло. Симптоми наростають — в наступні дні гострота зору прогресивно падає, іноді катастрофічно швидко (деякі хворі не можуть через кілька днів після початку хвороби порахувати пальці на руці, близько піднесеної до очей), виникає двоїння предметів. Звертають на себе увагу широкі зіниці, порушення конвергенції, з’являється птоз (опущення верхньої повіки), очна щілина звужена. При тяжкому перебігу хворі іноді не можуть відкрити самостійно очі і піднімають повіки пальцями. Іноді виявляється косоокість, що сходиться або розходиться, важкість на щось подивитись.

Також спостерігається сухість у роті, яка іноді буває настільки сильною, що хворий змушений постійно пити воду або змочувати водою язика, тому що без цього «язик присихає до піднебіння», людина не може говорити. Різка сухість слизових порожнини рота, язика, задньої стінки глотки супроводжується дертям, дряпанням, а іноді навіть відчуттям помірного болю в горлі, яке може стати навіть провідним симптомом і привести хворого до ЛОР-фахівця. При огляді лікар виявить тільки помірну гіперемію слизової порожнини рота, її сухість, але продуктивних явищ, реакції підщелепних лімфовузлів при цьому не буде. Проявляється порушення ковтання: хворий скаржиться на «клубок у горлі», починає захлинатися при ковтанні, а при прогресуванні симптомів — зовсім не може ковтати, захлинається, рідина виливається через ніс, у такі моменти хворий може навіть загинути через асфіксію. Голос стає гугнявим, тихим, а іноді й повністю зникає. При огляді звертає увагу на себе нерухоме м’яке піднебіння, блювотний рефлекс відсутній.

Надалі, при відсутності термінового лікування – розвивається порушення дихання. Першими проявами катастрофи, що насувається, служать скарги хворого на утруднене дихання, відчуття браку повітря, особливо ускладнений вдих. Вночі хворі можуть прокидатися від задухи. Дихання прискорене, стає все більш поверхневим, періодично хворий робить (чи намагається зробити) глибокий вдих, поступово дихання стає все більш частим і поверхневим, все слабкішим. Шкіра бліда, при наростаючій дихальній недостатності розвивається синюшність шкіри. Обличчя маскоподібне, бліде. Раптова зупинка дихання може настати як на тлі прогресуючої м’язової слабкості і гіпоксії, так й зрідка, раптово, у початковому періоді хвороби.

І все …… смерть!

Описані симптоми характерні для важкого перебігу ботулізму – гостроготоксико-інфекційного захворювання, яке викликається токсином анаеробної бактерії  Clostridium botulinum. Звичайно, перебіг цієї хвороби може перебігати і в не такій агресивній формі, як описано, але такого розвитку подій виключити не можна. У назві збудника слово «Clostridium» вказує на те що це спороутворюючий мікроорганізм, який розвивається без доступу повітря. А слово «botulinum» вказує на  «botulus», що латиною означає — ковбаса. Ботулізм спостерігають давно і перше документальне свідчення про наявність проблеми відомо з Візантії X століття — тоді імператор Лев VI видав едикт, в якому заборонив вживання в їжу кров’яної ковбаси через небезпечні для життя наслідки. Вже тисячу років тому люди помітили, що вживання м’ясних виробів невідомого походження може стати причиною смерті. Але детально симптоми, перебіг ботулізму був вивчений у Німеччині ХІХ століття – тоді хворобу пов’язували з «ковбасною отрутою», «жировою отрутою». На той час більшість випадків отруєння спостерігались при вживанні ковбасних виробів домашнього приготування. Промислового на той час ще не було.

Пройшли роки, тисячоліття але і до тепер трапляються випадки цього захворювання і, що сумно, трапляються і смертельні випадки. Так у 2018 році було зареєстровано 81 випадок, внаслідок чого постраждали 92 особи, 7 з яких померли. У 2017 році випадків захворювання було 89, постраждали 103 особи, із них 8 померли. Станом на 1 червня 2019 року в Україні зареєстровано 40 випадків захворювання на ботулізм з 46 постраждалими. Для трьох осіб хвороба закінчилася смертю.

Які ж продукти можуть викликати ботулізм? Найчастіше це в’ялена або слабо просолена риба, ковбаса, шинка, м’ясні, рибні, овочеві, грибні консерви. Якщо, наприклад, консервування було проведено із закриттям скляної банки негерметичною (наприклад, поліетиленовою м’якою) кришкою, то в такому продукті не буде суворої анаеробізації (без доступу повітря) й тому там не виникає умов для утворення ботулотоксину. Якщо ж така скляна банка була закатана металевою кришкою, то всередині такого продукту можливий анаеробізм, що призводить до утворення ботулотоксину в разі недотримання інших умов стерилізації.

То як вберегтися від цієї хвороби?!! Головне — ретельне дотримання технології приготування копченостей, солінь, консервованих продуктів, як в домашніх умовах, так і на підприємствах громадського харчування. Потрібно уникати створення анаеробних, без доступу повітря, умов. Особливо якщо це сировина яка мала контакт з грунтом, мулом, піском. Не слід купувати кров’яну і ліверну ковбасу, солену чи копчену рибу, буженину, шинку, консервовані гриби у випадкових осіб. Ніхто не може гарантувати дотримання технології приготування продуктів, які продаються на стихійних ринках, біля підземного переходу, з рук. Не відомо, в яких умовах зберігалась сировина для виготовлення тієї кров’янки,  відсутність збудника ботулізму у риби, яка в’ялилась без видалення кишечника – при цьому створюються гарні безповітряні умови, в яких добре розвивається Clostridium botulinum з виділенням токсинів. Якщо продукт викликає сумнів у його якості, слід його прокип’ятити: кип’ятіння протягом 10 хвилин руйнує ботулотоксин. М’ясо при цьому має бути нарізано шматками завтовшки не більше 2 см. Але найліпший спосіб запобігти отруєнню – це розумне споживання – не купувати продукти невідомого походження, не вживати «бомбажні» консерви, не купувати консерви домашнього виготовлення.

Управління Держпродспоживслужби у Фастівському районі