14.07.1983-04.03.2024
4 березня 2024 року мужньо захищаючи Україну від ворога, смертю хоробрих поліг мешканець с.Велика Снітинка Іван Кондратюк.
Іван Васильович народився 14 липня 1983 року, в м.Києві. В Києві закінчив 220-ту школу. Вищу освіту здобув у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана за напрямом “Маркетинг”. З часом переїхав до с.Велика Снітинка, Фастівського району, Київської області, де одружився та створив чудову сім’ю.
Зі слів дружини Тетяни: “Це найкращий чоловік та батько у цілому світі. Добрий, люблячий, уважний, щедрий, турботливий, відповідальний, працьовитий, справедливий, веселий, сміливий, спортивний, розумний, освічений, грамотний…” Не було таких справ, з якими він би не впорався, будь-то ремонт автомобіля чи зведення стін власної оселі. Завжди навчав дітей залишатися Людиною в будь-якій ситуації. Ніколи не здаватися перед труднощами. Девіз нашої сім’ї “Тільки вперед з позитивними думками!” Прикладав максимум зусиль, щоб сім’я була щаслива, захищена, забезпечена. Ми разом об’їздили велечезну кількість пам’ятних місць нашої України. Завжди багато фотографій, позитивних емоцій, нових вражень привозили додому, в якому планували прожити до глибокої старості. Не судилося… Кажуть, за життя чоловік має виростити сина, збудувати дім, посадити дерево. В свої 40 років Ванюша ростив сина і доньку, побудував свій дім, і допоміг збудувати дім батькам, посадив не один десяток дерев. Він заряджав позитивом всіх, і вдома і в компанії, і на роботі. Перебуваючи в 199 навчальному центрі знаходив слова підтримки для кожного побратима. Як би не було важко, він пройшов навчання без жодного пропуску, він виконав всі завдання на відмінно, йому надали право зачитати присягу за всіх, він це зробив голосно, чітко і поетично, за що в 199 НЦ йому дали позивний “Поет”.
Віддав роботі в торгівлі більше 20 років свого життя. Пройшов шлях від торгового представника до керівника. Останнє місце роботи ТОВ”КОМО Україна”, де працював менеджером центрального регіону. У 2022 році отримав нагороду в категорії “КРАЩИЙ ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ МЕНЕДЖЕР ЦЕНТРАЛЬНОГО РЕГІОНУ””BEST OF THE BEST”. Разом з колегами підкорив гору “Говерла”, острів “Хортиця”, схили Буковеля, рафтинг в Мигія, озеро Світязь, термальні води Косино та інше. Колеги пам’ятають його веселим, відповідальним, чесним, досвідченним, завжди першим… Улюбленим видом спорту були: баскетбол та настільний теніс, любов до яких привив і дітям.
“9 січня ми востаннє бачилися вдома… 2 березня 2024 року ми востаннє розмовляли по телефону… 8 березня 2024 року я востаннє його торкнулася… Цей біль ніколи не вщухне… Ця порожнеча ніколи не заповниться… Ця пам’ять ніколи не зітреться… Герої не вмирають…
Ми тебе дуже любимо!” – дружина Тетяна.
