Громадське обговорення щодо перейменування вулиць та провулків на території населених пунктів Фастівської міської територіальної громади
- 06.06.2022
Виконавчий комітет Фастівської міської ради інформує про початок проведення громадського обговорення щодо перейменування вулиць та провулків на території населених пунктів Фастівської міської територіальної громади та запрошує усіх бажаючих долучитись до обговорення даного питання.
Організатор громадського обговорення – виконавчий комітет Фастівської міської ради.
Громадське обговорення проводиться виконавчим комітетом Фастівської міської ради відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.10.2012 р. № 989 «Про затвердження Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичними особам та об’єктам права власності, які за ними закріплені, об’єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій».
- Пропонується перейменування наступних вулиць та провулків:
Назва вулиці (провулка), що пропонується перейменувати | Пропозиції нових назв на заміну старих | Обґрунтування пропозиції |
с. Веприк,
вул. Некрасова |
1) вул. Шкільна
2) вул. Віктора Цибуленка |
1) вул. Шкільна – з двох сторін підходить до Веприцької ЗЗСО І -ІІІ ступенів;
2) Віктор Сергійович Цибуленко (13липня1930р) с. Веприк – (19 жовтня 2013р). м. Київ – олімпійський чемпіон у метанні списа. |
с. Веприк,
вул. Гагаріна |
вул. Річна | вулиця розміщена вздовж річки Кирши, притоки р. Ірпеня, на якій був збудований водяний млин , бере свій початок у селі Веприк . |
с. Бортники,
вул. Пушкіна |
вул. Вишнева | |
с. Мотовилівська Слобідка,
вул. Чехова |
вул. Незалежності
|
Прагнення українців до незалежності та прихильності. |
С. Мотовилівська Слобідка,
вул. Павлова |
вул. Миру
|
Найбільше бажання – мир в Україні та спокій. |
С. Велика Снітинка,
вул. 1-го Травня |
вул..Івана Франка | Іван Якович Франко (27 серпня 1856, с. Нагуєвичі — 28 травня 1916, Львів, Австро-Угорщина) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії (1893), доктор габілітований (1895), дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (1899), почесний доктор Харківського університету (1906). Член Всеукраїнського Товариства «Просвіта». |
С. Велика Снітинка,
вул. Лермонтова |
вул. Григорія Сковороди | Григорій Савич Сковорода (22 листопада (3 грудня) 1722, Чорнухи, Лубенський полк — 29 жовтня (9листопада) 1794, Іванівка, Харківщина) – український філософ-містик, богослов, поет, педагог, можливо, і композитор літургійної музики. Мав значний вплив на сучасників і подальші покоління своїми байками, піснями, філософськими творами |
с. Велика Снітинка,
вул. Пушкіна |
вул..Новоселівська | Походить від назви частини села «Новоселиця» |
с. Велика Снітинка,
вул. Трудова |
вул..Київська | Розташована в напрямку Києва, столиці України |
с. Велика Снітинка,
вул. Некрасова |
вул. Фастівська | Розташована в напрямку Фастова. |
с. Велика Снітинка,
вул. Гагаріна |
вул. Лесі Українки | Леся Українка (справжнє ім’я — Лариса Петрівна Косач, 13 (25) лютого 1871, Звягель, Волинська губернія, Російська імперія — 19 липня (1серпня) 1913, Сурамі, Тифліська губернія, Російська імперія (нині Грузія)) – українська письменниця, перекладачка, фольклористка, феміністка та культурна діячка, співзасновниця літературного гуртка «Плеяда» та групи Українська соціал-демократія. У сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України. Активно долучалася до процесів українського жіночого руху та національного відродження |
с. Велика Снітинка,
вул. Ковпака |
вул..Соборна | На початку вулиці знаходиться місцева Церква (заснована в кінці 19 ст), на місці якої збудовано нову. |
с. Вишняки,
вул. Гагаріна |
вул. Січових Стрільців | Січові Стрільці — військовий підрозділ Наддніпрянської Армії УНР, сформований у 1917 році початково із українців з Галичини та Буковини, військовополонених з австро-угорської армії. Назва «січові стрільці» була вперше використана під час І СВ при формуванні в Австро-Угорщині добровольчого підрозділу — Легіону УСС, ядро якого становили активісти довоєнного січового, сокілського і пластового руху |
с. Вишняки,
вул. Тітова |
вул. Івана Котляревського | Іван Петрович Котляревський (29 серпня (9 вересня) 1769, Полтава — 29 жовтня (10 листопада) 1838, Полтава) — український письменник, військовий, класик нової української літератури, громадський діяч. Котляревський зробив найвагоміший внесок у становлення сучасної української літературної мови. В умовах занепаду всіх різновидів староукраїнської писемної мови, поема «Енеїда», п’єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник», написані на основі живого усного мовлення народу, започаткували новий етап формування літературної мови. |
с. Велика Мотовилівка, вул. Комарова | вул. Бориса Грінченка | Борис Дмитрович Грінченко (27 листопада [9 грудня] 1863 — 23 квітня [6 травня] 1910) — український письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадсько-культурний діяч.
Автор першого словника української мови, редактор низки українських періодичних видань. Обстоював поширення української мови в школі та в установах, один з організаторів і керівників «Просвіти», активний член Братства тарасівців, співзасновник УРП |
с. Велика Мотовилівка,
вул. Першотравнева |
вул. Героїв Небесної Сотні | «Небесна Сотня» — прийнята в Україні збірна назва загиблих протестувальників, які мали безпосередній стосунок до ідеї та акції Євромайдану (Революції гідності) у грудні 2013 — лютому 2014 року.21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Цього дня на Майдані Незалежності в Києві відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких у жалобних промовах назвали «Небесною сотнею» |
с. Велика Мотовилівка,
вул. Пушкіна |
вул. Павла Тичини | Павло Григорович Тичина (1891-1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
Новатор поетичної форми. Директор Інституту літератури АН УРСР (1936–1939, 1941–1943). Член-кореспондент Болгарської академії наук (1947). Лауреат Сталінської премії (1941). Лауреат Шевченківської премії (1962). |
с. Велика Мотовилівка,
вул. Толстого |
вул. Василя Стуса | Василь Семенович Стус (1938 — 1985) — український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник. Один із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників. Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1990), Герой України (2005).
Письменник був прибічником того, що українська культура має зберігатися та розвиватися, за що зазнав репресій з боку радянської влади, його творчість була заборонена, а він сам був засуджений до тривалого перебування в місцях позбавлення волі, де й загинув. |
с. Мотовилівка,
вул. Автозаправочна |
вул. Михайла Драгоманова | Михайло Петрович Драгоманов – український публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець, фольклорист, громадський діяч, засновник українського соціалізму, представник відомого роду українських громадських і культурних діячів Драгоманових.
Один із організаторів «Старої громади» у Києві. Доцент Київського університету (1864–1875). Визначний ідеолог українців-автономістів. |
с. Мотовилівка,
вул. Матросова |
вул. Данила Галицького | Данило Галицький народився у 1201 році – одна із найвидатніших постатей в історії Української держави. Князь Галичини і Волині, а також король Русі, він увіковічнив своє ім’я як мудрий правитель і талановитий полководець. |
с. Мотовилівка,
вул. Поповича |
вул. Степана Бандери | Степан Андрійович Бандера – український політичний діяч, один із чільних ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття, після розколу Організації українських націоналістів — голова Проводу ОУН-Б, активний діяч УВО та ОУН має законодавчо визначений статус Борець за незалежність України у ХХ сторіччі. Вважається національним героєм України. |
с. Мотовилівка,
вул. Пушкіна |
вул. Григорія Сковороди | Григорій Савич Сковорода (22 листопада (3 грудня) 1722, Чорнухи, Лубенський полк — 29 жовтня (9 листопада) 1794, Іванівка, Харківщина) — український філософ-містик, богослов, поет, педагог, можливо, і композитор літургійної музики. Мав значний вплив на сучасників і подальші покоління своїми байками, піснями, філософськими творами, а також способом життя, через що його називали «Сократом». |
С. Мотовилівка,
вул. Чехова |
вул. Івана Мазепи | Іван Степанович Мазепа (20 березня [30 березня] 1639, український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, Представник шляхетського роду Мазеп-Колединських герба Курч із Київщини. Як визначний державний діяч дбав не лише про економічну та військову могутність України, а й про її культуру, про піднесення освіти, науки, мистецтва, зміцнення авторитету церкви. |
с. Мала Снітинка,
вул. Гагаріна пров. Гагаріна |
вул. Миру
пров. Миру |
|
с. Мала Снітинка,
вул. Матросова пров. Матросова |
вул. Солов’їна
пров. Солов’їний |
|
с. Велика Офірна,
вул. Толстого пров. Толстого |
вул. Калинова
пров. Калиновий |
|
с. Велика Офірна,
вул. Першотравнева |
вул. Берегова | |
с. Велика Офірна,
вул. Пушкінська |
вул. Сонячна | |
с. Фастівець,
вул. Мічуріна |
вул. Сонячна | |
с. Клехівка,
вул. Мічуріна пров. Мічуріна |
вул. Миру
пров. Миру |
|
селище Борова,
вул. 1 Травня |
вул. Захисників України | На честь воїнів, які захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України |
селище Борова,
вул. 40 років Перемоги |
вул. Перемоги | |
селище Борова,
вул. Ватутіна |
вул. Леоніда Каденюка | Каденюк Леонід Костянтинович (1941-2018) перший космонавт незалежної України |
селище Борова,
вул. Гагаріна |
вул. Козацької Слави | Вшанування історичних подій |
селище Борова,
вул. Мічуріна |
вул. Платона Симиренка | Платон Федорович Симиренко (2 січня 1821, Сміла — 26 січня 1863) — промисловець-цукрозаводчик, один із засновників раціонального садівництва в Україні |
селище Борова,
вул. Поповича |
вул. Лесі Українки | Леся Українка (справжнє ім’я — Лариса Петрівна Косач, 13 (25) лютого 1871, Звягель, Волинська губернія, Російська імперія — 19 липня (1серпня) 1913, Сурамі, Тифліська губернія, Російська імперія (нині Грузія)) – українська письменниця, перекладачка, фольклористка, феміністка та культурна діячка, співзасновниця літературного гуртка «Плеяда» та групи Українська соціал-демократія. У сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України. Активно долучалася до процесів українського жіночого руху та національного відродження |
селище Борова,
вул. Суворова пров. Суворова |
вул. Семена Палія
пров. Семена Палія |
Державний та військовий діяч Українського гетьманату, полковник Фастівського полку (Білоцерківського полку), один з керівників повстання на Правобережжі про Корони Польської. У 90-х роках XVII ст.. козацькі полки Палія вели активну боротьбу з турками і татарами на Західному Поділлі, захищали Немирів, Білу Церкву та Фастів. |
селище Борова,
вул. Пушкіна |
вул. Мотовилівська | вулиця прямує до найближчого села Мотовилівка |
селище Борова,
вул. Тітова |
вул. Овсія Гончара | Овсій Гончар – Отаман Бурлака відомий громадський і військовий діяч УНР на Київщині. У 1917-1921 роках – періоду Української національно-визвольної революції, сотник Мотовилівської сотні. У 1917 р. – голова Васильківської повітової земельної управи. Заснував у Мотовилівці товариство «Просвіта» імені Бориса Грінченка. |
селище Борова,
вул. Чехова |
вул. Ярослава Мудрого | Ярослав Володимирович (983 / 987 — 17/20 лютого 1054) — київський князь із династії Рюриковичів. Великий князь київський (1015—1018, 1019—1054). Князь ростовський (988—1010) і новгородський (1010—1034). |
м. Фастів,
вул. Ватутіна |
вул. Сергія Олексієнка | Сергій Олександрович Олексієнко — майор Збройних сил України, відзначився у ході російського вторгнення в Україну, загинув у м.Васильків 01.03.2022 року. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі. |
Зауваження та пропозиції подаються протягом 60 календарних днів з моменту оприлюднення цього повідомлення на поштову адресу: пл.Соборна,1, м.Фастів, Київська область, 08500 та на електронну пошту fastiv_arh@ukr.net.
Відповідальною особою за проведення громадського обговорення є начальник відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Фастівської міської ради Перехрест Ксенія.