Cоціальні гарантії учасникам АТО

02.07.2018

Права громадян, які призвані під час мобілізації, та беруть участь в Антитерористичній операції:

1) Отримувати грошове забезпечення в повному обсязі, з урахуванням всіх надбавок та премій, на рівні військовослужбовців контрактної служби (відповідно до посад та військових звань), а не на рівні військовослужбовців строкової служби, як передбачалося раніше;

Довідково

У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період» від 09.04.2014 № 111 грошове забезпечення зазначеній категорії військовослужбовців виплачується у порядку та розмірах, установлених для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом.

2) Використовувати весь комплекс гарантій соціального і правового захисту, встановлених законодавством як для військовослужбовців;

Довідково

Військовозобов’язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового юридичного статусу — військовослужбовці, внаслідок чого на них розповсюджуються пільги, передбачені Законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців і членів їх сімей», та інших нормативно-правових актів.

Час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне (продовольче, речове), грошове забезпечення (компенсацією за піднайом жилого приміщення), охорону здоров’я та безоплатне лікування.

Держава забезпечує соціальну та професійну адаптацію військовослужбовців, які звільняються з військової служби.

3) За всіма громадянами, які призвані під час мобілізації на військову службу, гарантовано зберігаються місце роботи, посада, середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності. Одночасно вони отримують грошове забезпечення як військовослужбовці;

Довідково

Згідно частини другої, третьої статті 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» за громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності (зімни внесені Законом України від 27.03.14 № 1169-VII, які набрали чинності з 01.04.14)

Також внесено зміни до статті 119 Кодексу законів про працю України:

Працівникам, які призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, гарантується збереження місця роботи, посади і середнього заробітку.

З метою безумовного виконання законодавства в сфері оборони, мобілізації та захисту прав громадян України, які призвані під час мобілізації постановою Верховної Ради України від 06.05.2014 № 1238-VII «Про додаткові заходи щодо зміцнення обороноздатності та безпеки держави» доручено Генеральному прокурору України перевірити факти звільнення з роботи та відмови у виплаті заробітної плати громадянам, призваним на військову службу в зв’язку з мобілізацією. У разі вчинення керівникам підприємств вищезазначених фактів військовозобов’язаним необхідно звернутися до органів прокуратури.

4) Нараховується одноразова грошова допомога, яка буде виплачуватися на день демобілізації;

Довідково

Пункт 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»:

Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією, виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої цим пунктом, здійснюється за період такої служби з дня їхнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували у мирний час, за винятком тих осіб, які при звільненні з військової служби у мирний час не набули права на отримання такої грошової допомоги. Зазначена допомога виплачується на день демобілізації таких військовослужбовців. Умови та порядок виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією, визначаються Кабінетом Міністрів України.

5) збережено право на підприємницьку діяльність для приватних підприємців, при їх призові на військову службу під час мобілізації. При цьому державна реєстрація підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців не припиняється;

Довідково

Кодекс законів про працю України стаття 49-2 :

Вимоги частин першої — третьої цієї статті не застосовуються до працівників, які вивільняються у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, пов’язаних з виконанням заходів під час мобілізації, на особливий період.

не припиняється виплата пенсій пенсіонерам, у разі призову їх на військову службу під час мобілізації, на особливий період на час такої служби;

6) збережено розміру пенсій офіцерам запасу, які призвані під час мобілізації. При демобілізації цим офіцерам пенсія буде збільшена з урахуванням нових посад, військових звань та додаткової вислуги років. Якщо ж новий розмір пенсії у офіцерів буде нижчим за розмір, який вони отримували в мирний час, виплата їм пенсії здійснюється у раніше встановленому розмірі.

Довідково

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» стаття 2 після:

Пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу під час мобілізації, на особливий період до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту, на службу до органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, органів та підрозділів цивільного захисту, податкової міліції та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час такої служби не припиняється. Після звільнення із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років на день їх демобілізації. Якщо новий розмір пенсії у цих осіб буде нижчим за розмір, який вони отримували в мирний час, виплата їм пенсії здійснюється у розмірі, який вони отримували на день призову на службу у зв’язку з мобілізацією.

7) Право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця або втрати працездатності.

Довідково.

Правові підстави:

Стаття 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;

Постанови Кабінету Міністрів України:

від 21 лютого 2007 р. № 284 (на період з 10.05.06 по 31.12.06 виходячи з трьох складових грошового забезпечення (оклад за військовим званням, посадовий оклад та процентна надбавка за вислугу років);

від 28 травня 2008 р. № 499 (на період з 01.01.07 по 31.12.13 виходячи з усього грошового забезпечення);

від 25 грудня 2013 р. № 975 (з 01.01.14 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який визначається законодавством (на цей час 1218 грн.).

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується:

а) військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі:

250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, — у разі встановлення інвалідності I групи;

200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, — у разі встановлення інвалідності II групи;

150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, — у разі встановлення інвалідності III групи;

б) військовослужбовцю, інвалідність якого настала в період проходження військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби, у розмірі:

120-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, — у разі встановлення інвалідності I групи;

90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, — у разі встановлення інвалідності II групи;

70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, — у разі встановлення інвалідності III групи;

в) військовозобов’язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовозобов’язаному чи резервісту під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження таких зборів, служби у військовому резерві, у розмірі:

70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, — у разі встановлення інвалідності III групи.

У разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який встановлюється медико-соціальними експертними комісіями, у розмірі, що визначається у відсотках від:

70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення ступеня втрати працездатності, — військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) під час виконання обов’язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;

50-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення ступеня втрати працездатності, — військовослужбовцю строкової військової служби, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;

50-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення ступеня втрати працездатності, — військовозобов’язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності.

Таким чином, на цей час розмір допомоги не залежить від військового звання, посадового окладу та вислуги років військовослужбовця, що є соціально справедливим.

Для всебічного розгляду документів щодо призначення допомоги наказом Міністра оборони України від 12.04.07 № 168 визначено склад постійно діючої комісії з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби.

7) Дострокове присвоєння військових звань

З метою заохочення військовослужбовців, які залучаються до проведення антитерористичної операції, Президентом України 19 травня 2014 року видано Указ № 480, згідно з яким, зокрема, Міністерству оборони України дозволено під час проведення антитерористичної операції присвоювати в порядку заохочення військовослужбовцям — учасникам антитерористичної операції чергові військові звання до полковника (капітана 1 рангу) включно незалежно від займаної посади та строків вислуги у відповідному званні.

8) Статус учасника бойових дій

Військовослужбовці Збройних Сил України, які брали участь в антитерористичній операції, відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» отримують статус учасника бойових дій«.

Учасникам бойових дій згідно зі статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» надаються понад 20 різних видів пільг, найбільш важливими з яких є такі:

безплатне одержання лікарських засобів за рецептами лікарів, першочергове безплатне зубопротезування, безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням; користування при виході на пенсію чи зміні місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи; першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах та першочергова госпіталізація; виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати;

75-процентна знижка квартирної плати та вартості комунальних послуг; позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів

безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості; безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом;

використання чергової щорічної відпустки у зручний час, а також одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік; переважне право на залишення на роботі;

першочергове забезпечення жилою площею. Учасники бойових дій, які дістали поранення, контузію або каліцтво забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік. Першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, одержання позики на будівництво з погашенням її протягом 10 років починаючи з п’ятого року після закінчення будівництва;

щорічна разова грошова допомога до 5 травня.

Відповідно до статей 10 та 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» відповідні пільги отримують також особи, на яких поширюється чинність зазначеного Закону, до яких відносяться, зокрема:

сім’ї військовослужбовців, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час виконання обов’язків військової служби (службових обов’язків), а також внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової служби;

дружини (чоловіки) померлих учасників бойових дій, визнаних за життя інвалідами, які не одружилися вдруге;

діти померлих учасників бойових дій, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах.

9) Допомога на поховання

Відповідно до пункту 4 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» батькам та неповнолітнім дітям, а також дітям — інвалідам з дитинства (незалежно від їх віку) військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження військової служби, державою виплачується одноразова грошова компенсація в розмірі суми державного страхування військовослужбовців з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про поховання та похоронну справу» поховання учасників бойових дій здійснюється безоплатно для виконавця волевиявлення померлого або особи, яка зобов’язалася поховати померлого. При цьому згідно зі статтею 15 цього закону Збройні Сили України мають надавати допомогу в проведенні поховання померлих сім’ям, батькам або іншим особам, які зобов’язалися поховати померлих військовослужбовців, які померли під час проходження служби (виконання службових обов’язків), компенсують матеріальні витрати на ритуальні послуги та на спорудження надгробків.

Згідно пункту 7 Постанова Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 № 829 «Про грошове забезпечення військовослужбовців» сім’ям і батькам військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби, надається допомога в проведенні поховання і компенсування матеріальних витрат на ритуальні послуги та спорудження надгробків у розмірі 500 гривень.

10) гарантії соціального захисту членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію

Довідково.

Внесено зміни до статті 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (набирають чинності з 01.01.15) згідно з якими:

Членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з’єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, які є непрацездатними та перебували на утриманні загиблого (померлого) годувальника (при цьому дітям та іншим особам, зазначеним в абзаці другому статті 30 цього Закону, незалежно від того, чи перебували вони на утриманні загиблого (померлого) годувальника, — 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на одного непрацездатного члена сім’ї. Якщо на утриманні загиблого (померлого) годувальника перебували двоє і більше членів сім’ї, пенсія призначається у розмірі 90 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника, що розподіляється між ними рівними частками, але не менше ніж 40 процентів на кожного непрацездатного члена сім’ї. У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих інвалідів війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків

Також передбачено, що особи, яким раніше призначено пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», мають право на перерахунок пенсії з урахуванням положень цього Закону.

Крім того, 20 травня 2014 року Верховною Радою України прийнято в другому читанні проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» (реєстраційний № 4785 від 28.04.2014), яким передбачено:

поширення дії Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення проведення мобілізації» від 27.03.14 № 1169-VII щодо норм соціального захисту на всіх осіб, які були призвані на військову службу під час мобілізації після набрання ним чинності, зокрема тих, що були призвані на військову службу з 18.03.2014 по 01.04.2014;
надання військовослужбовцям, після проходження військової служби за призовом під час мобілізації, переважного права залишиться на військовій службі на попередній або за їх згодою на іншій, не нижчій, ніж попередня, посаді;

врегулювання питання щодо виплат соціальної допомоги військовослужбовцям — жінкам, які були звільнені під час мобілізації;

звільнення від нарахування штрафних санкцій військовослужбовців, а також військовозобов’язаних, які призвані під час мобілізації на військову службу, з боку підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також фізичних осіб у зв’язку з несвоєчасною оплатою фінансових зобов’язань (кредитів, іпотек тощо) на особливий період. Крім того, відсотки за користування кредитом не нараховуються;

врегулювання питання щодо поновлення студентів у відповідному вищому навчальному закладі після демобілізації та продовження їх безоплатного навчання, на той термін, що залишився до кінця чергового періоду навчання і був завчасно оплачений ними до призову;
громадянам України надається можливість добровільно укладати контракт на проходження військової служби в особливий період (на особливий період, але не менше одного місяця) з подальшим залишенням на військовій службі і в мирний час;

визначення порядку виплат працівникам, які призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, середнього заробітку за рахунок коштів Державного бюджету України;

надання права командирам військових частин надавати військовослужбовцям відпустки за сімейними обставинами в особливий період;

звільнення від відповідальності за корупційні правопорушення військовослужбовців служби за призовом під час мобілізації, на особливий період по відношенню до їх підприємницької діяльності;

скорочення термінів прийняття громадян на військову службу за контрактом в особливий період шляхом спрощення процедур проведення спеціальних перевірок;

визначення порядку проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу за призовом осіб офіцерського складу;

розширення переліку підстав для звільнення військовослужбовців з військової служби за етапами особливого періоду;

звільнення від призову на строкову військову службу громадян України, які виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом двох контрактів;

продовження терміну перебування на військовій службі за призовом під час мобілізації, на особливий період — до досягнення граничного віку перебування в запасі;

визначення підстав звільнення з військової служби в особливий період;

впорядкування термінів проходження зборів військовозобов’язаними (до п’яти разів строком до двох місяців кожного разу);

встановлення, що призов на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, не є підставою припинення трудового договору;

звільнення від спеціальної перевірки громадян, які призиваються на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;

підвищення адміністративної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію;

звільнення фізичних осіб-підприємців, які призвані під час мобілізації, від сплати єдиного соціального внеску на особливий період.

Права громадян, які призвані під час мобілізації, та беруть участь в Антитерористичній операції:

Довідково

Також внесено зміни до статті 119 Кодексу законів про працю України:

4) Нараховується одноразова грошова допомога, яка буде виплачуватися на день демобілізації;

Довідково

Пункт 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»:

Довідково

Кодекс законів про працю України стаття 49-2 :

Довідково

Довідково.

Правові підстави:

Стаття 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;

Постанови Кабінету Міністрів України:

від 28 травня 2008 р. № 499 (на період з 01.01.07 по 31.12.13 виходячи з усього грошового забезпечення);

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується:

7) Дострокове присвоєння військових звань

8) Статус учасника бойових дій

щорічна разова грошова допомога до 5 травня.

дружини (чоловіки) померлих учасників бойових дій, визнаних за життя інвалідами, які не одружилися вдруге;

9) Допомога на поховання

Довідково.

визначення підстав звільнення з військової служби в особливий період;

звільнення фізичних осіб-підприємців, які призвані під час мобілізації, від сплати єдиного соціального внеску на особливий період.
ПРАВОВА ДОПОМОГА МЕШКАНЦЯМ КИЇВЩИНИ

Відповіді на запитання підготовлено Обласною робочою групою з питань надання правової допомоги учасникам АТО під керівництвом заступника голови Київської обласної державної адміністрації Дмитра Христюка.
1. Як отримати посвідчення учасника бойових дій військовослужбовцям, які брали участь в АТО?
Нормативно-правовий акт → постанова Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 «Про затвердження Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення»;
Хто подає документи на
отримання посвідчення учасника бойових дій →
Для надання статусу учасника бойових дій у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення необхідно подати на розгляд комісії Міністерства оборони України з питань визначення учасників бойових дій такі документи → військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Деацівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, ДПтС, військовиржспецтрансслужби, особам рядового і начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, ДПтС, військових формувань командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники установ, закладів;

– довідку про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;
– витяги із наказів по стройовій частині про вибуття (прибуття) до військової частини після виконання завдань антитерористичної операції;
– витяги із наказів по стройовій частині першого заступника керівника Антитерористичного центру (командира сектору) про прибуття для виконання завдань антитерористичної операції та вибуття до місця постійної дислокації;
– копії посвідчень про відрядження (в разі їх наявності);
– копії документів про отримання поранень; – список військовослужбовців військової частини Збройних Сил України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь у антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції;* – згода на збір та обробку персональних даних ,згідно вимоги статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» та статті 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації», разом з усіма документами; – копія першої сторінки паспорта громадянина України (надається з метою уникнення помилкового написання прізвища, ім’я та по-батькові).
*список складається в алфавітному порядку та надається в паперовому і електронному вигляді разом з відповідними документами на адресу: 03168, м. Київ, 168, Повітрофлотський пр-т, 6, Департамент кадрової політики Міністерства оборони України. Також список в електронному вигляді Microsoft Excel (версія 97-2003) надсилається на автоматизовану систему управління Збройних Сил України «Дніпро» (за наявністю) на адресу Deg_dkp@dod.ua. В графі Примітка вищезазначеного списку особам, які мають статус учасника бойових дій необхідно зазначити «Учасник бойових дій з інших підстав».
Копії наданих документів повинні бути завірені підписом командира (начальника) військової частини (органу, підрозділу, установи, закладу) та скріплені гербовою печаткою.
Учасники антитерористичної операції, звільнені з військової служби, документи подають через комісії обласних військових комісаріатів та міського військового комісаріату міста Києва.
Всі документи, які подаються до комісії Міністерства оборони України з питань визначення учасників бойових дій передаються до архівних установ України для тривалого (до 50 років включно) зберігання. Для їх оформлення використовувати аркуші паперу формату А4 (210×297 міліметрів). Документи повинні мати поля: не менше 30-35 міліметрів — ліве; 10-15 міліметрів — праве; 20-25 міліметрів верхнє та нижнє.
Комісія Міністерства оборони України з питань визначення учасників бойових дій вивчає документи і направляє їх на розгляд до міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасників бойових дій, а у разі відсутності підстав, які підтверджуються документами, повертає їх до військових частин (органів, підрозділів), установ, закладів з метою подальшого доопрацювання.

2. Як стати на квартирний облік особам, які не мають власного житла?
Хто має право на отримання житла з державного і громадського фондів → Відповідно до ст. 31 Житлового кодексу України таким право наділені громадяни, які потребують поліпшення житлових умов. Водночас скористатися цим правом вони можуть лише після досягнення 18 років – ті, що одружилися або влаштовувалися на роботу у передбачених законом випадках до досягнення вісімнадцятирічного віку, мають таке право з часу одруження або влаштування на роботу. Неповнолітні (віком від п’ятнадцяти до вісімнадцяти років) здійснюють право на одержання жилого приміщення за згодою батьків або піклувальників.
Кого і коли визнають особою, яка потребує поліпшення житлових умов → Такими визнають осіб, які:
1) забезпечені жилою площею нижче рівня, що визначений виконавчими комітетами обласних, Київською та Севастопольською міською радою разом з радами профспілок.
2) проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам;
3) хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв’язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім’ї.
4) проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів;
5) які проживають тривалий час за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;
6) які проживають у гуртожитках;
7) які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім’ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі, старші за 9 років, крім подружжя (в тому числі якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати).
Тими, що потребують поліпшення житлових умов визнаються також громадяни, які проживають у комунальних чи невпорядкованих стосовно умов даного населеного пункту квартирах: особи, які належать до інвалідів війни; особи, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (стаття 10); Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, особи, нагороджені орденами Слави, Трудової Слави, “За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР” усіх трьох ступенів; учасники бойових дій та учасники війни; працівники, які тривалий час сумлінно пропрацювали на одному підприємстві, в установі, організації.
Хто веде облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов → виконавчі комітети органів місцевого самоврядування по місцю реєстрації громадянина. Також облік можуть вести і по місцю праці, але у випадку якщо підприємство, установа, організація мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або приймають дольову участь в житловому будівництві. Водночас при бажанні такі особи можуть ставати на квартирний облік і по місцю проживання.
Де і як стати на облік → Громадян беруть на облік, як тих, хто потребує поліпшення житлових умов:
1) по місцю проживання – виконавчий комітет органу місцевого самоврядування при участі громадської комісії з житлових питань, яка створюється при такому виконавчому комітетові;
2) по місцю роботи – за загальним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації або органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету. При цьому беруться до уваги рекомендації трудового колективу. Рішення про встановлення на облік громадянина, як такого, що потребує покращення житлових умов затверджує виконавчий комітет місцевої ради.
Чи можуть отримати житло від держави особи, які не перебувають на обліку, як ті, що потребують покращення житлових умов → Відповідно до ст. 42 Житлового кодексу жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов. Водночас є певні виключення. До таких відносять ситуації коли:
1) особа має право на позачергове забезпечення житлом відповідно до ст. 46 Житлового кодексу;
2) у квартирі, в якій проживають два або більше наймачів, звільнилось неізольоване житлове приміщення (воно надається наймачу сусіднього приміщення);
3) ізольоване житлове приміщення, звільняється у квартирі, в якій проживають два або більше наймачів, за проханням наймача, який проживає в цій квартирі і потребує покращення житлових умов, надається йому.
4) наймач, який займає житлову площу, яка є більшою встановлених норм, з погодженням членів сім’ї вимагає від виконавчого комітету або від підприємства (в залежності від належності житлового будинку) надати йому у встановленому порядку житлове приміщення меншого розміру замість того, яке він займає зараз.
5) наймачу і членам його родини з їх згоди і з згоди наймодавця надано в постійне користування інше житлове приміщення замість надання житлового приміщення на час проведення капітального ремонту житлового будинку;
6) житлове приміщення, яке займають наймач і члени його сім’ї, в результаті капітального ремонту не може бути збережено або суттєво збільшиться, і у наймача виникне надлишок житлової площі. В цьому випадку їм має бути надано інше житлове приміщення до початку капітального ремонту.
7) громадян виселяють з житлового будинку державного і громадського житлового фонду з наданням іншого житлового приміщення у зв’язку із тим, що будинок, в якому знаходиться житлове приміщення підлягає зносу; будинку (житловому приміщенню загрожує обвал або він підлягає переобладнанню в нежитловий;
8) офіцерів, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби Збройних Сил СРСР і прирівняних до них осіб, звільнених з дійсної військової служби у відставку або в запас, а також осіб, які проживають разом з ними, виселяють з займаних ними жилих приміщень у військових містечках з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення.
9) з наданням іншого житлового приміщення виселяють:
– робітників і службовців (разом з проживаючими з ними особами), що припинили трудові відносини з підприємствами, установами, організаціями найважливіших галузей народного господарства, які надали жиле приміщення, у зв’язку із звільненням за власним бажанням без поважних причин, або за порушення трудової дисципліни, або за вчинення злочину.
– громадян, які одержали жилі приміщення в будинках колгоспів, якщо вони виключені з членів колгоспу або вийшли з колгоспу за власним бажанням;
– громадян, позбавлених батьківських прав, якщо вони проживають спільно з дітьми, відносно яких позбавлені батьківських прав.
Які є норми житлової площі → Існуюча норма житлової площі в Україні складає 13,65 кв. м. на одну особу (ст. 47 Житловий кодекс). Житлове приміщення може бути надано із перевищенням норми жилої площі, якщо воно становить одну кімнату (однокімнатну квартиру) або призначене для осіб різної статі.

3. Як призначається допомога одиноким матерям?
Поняття “одинока мати” визначається чинним законодавством України по різному, і застосовується в залежності від того, на які правовідносини воно поширюється. Перш за все, гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім’ї, її доходів та віку дітей встановлено Законом України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”. Відповідно до цього Закону призначається такий вид державної допомоги сім’ям з дітьми як, зокрема, допомога на дітей одиноким матерям. Так, право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновителі, якщо у свідоцтві про народження дитини (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку державним органом реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновителя) дитини. Крім того, право на таку допомогу мають вдови та вдівці з дітьми, мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або державну соціальну допомогу. У разі якщо одинока мати, одинокий усиновитель (вдова, вдівець), мати (батько) у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті уклали шлюб, то за ними зберігається право на отримання допомоги на дітей, які народилися чи були усиновлені до шлюбу, за умови якщо ці діти не були усиновлені чоловіком (дружиною).
Нормативно-правовий акт → Порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751.
Призначається → – за наявності відповідної довідки державного органу реєстрації актів цивільного стану про підстави внесення до книги реєстрації народжень відомостей про батька (матір) дитини; – незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги; – призначається одиноким матерям, одиноким усиновителям (вдовам, вдівцям), матерям (батькам) у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою у вищих навчальних закладах I – IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, – до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років); – надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Перелік документів, які необхідні для призначення допомоги на дітей одиноким матерям та подаються до органу праці та соціального захисту населення за місцем проживання → заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінпраці; довідка державного органу реєстрації актів цивільного стану про підстави внесення до книги реєстрації народжень відомостей про батька дитини; копія свідоцтва про народження дитини; довідка про проживання дитини з матір’ю, видана за місцем проживання сім’ї.
Додаткова інформація за тел.: 286-87-80.

ПРАВОВА ДОПОМОГА МЕШКАНЦЯМ КИЇВЩИНИ

1.Як сім’ї учасника АТО отримати земельну ділянку на території Київської області?

Першочергове право на відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва передбачено для ( п. 14 ст. 12, п. 18 ст. 13 та п. 15 ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») →

– учасників бойових дій;

– учасників війни;

– інвалідів війни; – сімей загиблих військовослужбовців.

Право на одержання земельної ділянки для будівництва жилого будинку в населених пунктах, обраних ними для проживання, мають (п. 6 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей») →- військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі не менше 17 років та потребують поліпшення житлових умов;

– батьки та члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби; – звільнені з військової служби особи, які стали інвалідами під час проходження військової служби.

На виконання доручення Держземагентства України щодо забезпечення підвищення соціальних стандартів для військовослужбовців, які виконують завдання по здійсненню антитерористичної операції,стимулювання військовослужбовців в особливо небезпечний час, територіальними органами Головного управління Держемагентства проводяться роз’яснювальні заходи щодо можливості отримання військовослужбовцями у власність земельних ділянок для →- будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд,

– для ведення садівництва,

– для індивідуального дачного будівництва.

Зокрема, при зверненні військовослужбовців з відповідним документом, що посвідчує факт призову особи до військової частини або безпосередню участь в антитерористичній операції (посвідчення, довідка, наказ тощо), їм надається допомога при складанні заяви про надання у власність земельної ділянки, забезпечується надання графічного матеріалу з бажаним місцем розташування земельної ділянки та в межах законодавства надається всебічна консультативна допомога щодо подальшого оформлення права власності на земельну ділянку.

Для формування списків та заявок на отримання земельних ділянок з державної або комунальної власності військовослужбовцям, військовозобов’язаним особам, резервістам, учасникам антитерористичної операції або їх родичам необхідно звернутися із відповідною заявою до Управління Держземагентства у відповідному районі області, де вони проживають, або на особисту гарячу лінію Голови Агентства за номером 0-800-301-071.

2. Які сім’ї мають право на призначення соціальної допомоги, як малозабезпечена сім’я?

Кому надається допомога →Допомога малозабезпеченим сім’ям призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім’ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї.

Прожитковий мінімум для сім’ї — визначена для кожної сім’ї залежно від її складу сума прожиткових мінімумів, розрахованих та затверджених відповідно до Закону України „Про прожитковий мінімум» для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення. Малозабезпечена сім’я — це сім’я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход, нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї. Право сім’ї на цю допомогу залежить не лише від доходів, але і від її майнового стану, зайнятості працездатних членів сім’ї та інших факторів. Ця допомога призначається відповідно до ЗаконуУкраїни «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» та Постанови Кабінету міністрів України від 24 лютого 2003 р. N 250 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям».

Хто включається до складу сім’ї при визначені права на допомогу →

До складу сім’ї включаються:

— чоловік, дружина;

— рідні, усиновлені та підопічні діти цих осіб віком до вісімнадцяти років, а також діти, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах I — IV рівнів акредитації до досягнення двадцяти трьох років і які не мають власних сімей;

— неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II груп або інвалідами I групи і проживають разом з батьками;

— непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів;

— особа, яка проживає разом з одиноким інвалідом I групи і здійснює догляд за ним;

— жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей.

При цьому до складу сім’ї включаються незалежно від місця проживання (перебування) або реєстрації діти, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах I — IV рівнів акредитації до досягнення двадцяти трьох років і не мають власних сімей.

Водночас до складу сім’ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні.

Куди звертатися за допомогою →

Призначення і виплата соціальної допомоги здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації уповноваженого представника малозабезпеченої сім’ї.

У сільській місцевості заяви з необхідними документами для призначення соціальної допомоги приймають виконавчі органи сільських і селищних рад та здійснюють їх передачу відповідним органам праці та соціального захисту населення. Зазначені виконавчі органи можуть визначати уповноважену особу для прийняття документів.

Перелік документів необхідних для отримання допомоги →Для отримання допомоги потрібно подати заяву, де дається згода сім’ї на збір інформації про неї, про її власність, доходи та майно. До заяви про надання державної соціальної допомоги додаються:

— документ, що посвідчує особу;

— довідка про склад сім’ї;

— декларація про доходи та майно осіб, які входять до складу сім’ї (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї);

— довідка про наявність та розмір земельної частки (паю).

Потрібно зазначити, що в декларацію не включаються державна соціальна допомога, призначена відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»; нарахована субсидія за спожиті житлово-комунальні послуги; сплачені членами сім’ї аліменти.

Строк протягом якого виплачується допомога →Допомога малозабезпеченим сім’ям призначається на півроку і через шість місяців сім’я знову повинна підтвердити своє право на виплати.

Для призначення соціальної допомоги на наступний строк уповноважений представник сім’ї подає заяву і декларацію про доходи та майно. Довідка про склад сім’ї поновлюється лише у разі змін у складі сім’ї або у разі, коли між поданням заяви на призначення соціальної допомоги на наступний строк та припиненням виплати раніше призначеної соціальної допомоги минуло більше календарного місяця.

Розмір допомоги малозабезпеченим сім’ям →Розмір допомоги — це різниця між рівнем забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї (встановлюється щорічно законом про державний бюджет) та її середньомісячним сукупним доходом, але не може бути більшим ніж 75 % від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї.

Середньомісячний сукупний дохід сім’ї визначається згідно з Методикою обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що затверджується Мінпраці, Мінекономіки, Мінфіном, Держкомстатом і Держкомсім’ямолоддю.

Розмір соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму.

3.Що може стати причиною відключення споживачів від електромережі?

Вiдповiдно п. 34 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 № 1357 (далі — Правила), енергопостачальник має право тимчасово припинити енергопостачання споживача у разі →

– проведення планових ремонтів електроустановок і електричних мереж;

– виникнення режимів, безпосередньо не пов’язаних з аварією, за яких провадиться обмеження відпуску електричної енергії та потужності.

При цьому енергопостачальник повідомляє через засоби масової інформації про тимчасового припинення постачання електричної не пізніше ніж за 10 днів.

Під час виникнення аварійних режимів енергопостачальник протягом 5 днів після виникнення аварії повинен повідомити споживачів про причини тимчасового припинення постачання електричної енергії.

Крім того, згідно із Правилами, енегопостачальник має право відключити споживача від електромережі у разі →

– самовільного підключення споживача до електричної мережі (п.35 Правил). У випадку виявлення факту самовільного підключення споживача енегопостачальник має право відключити його від енергопостачання без попередження;

– відсутності доступу у енергопостачальника до приладів обліку (далі – ПО) споживача протягом двох розрахункових періодів та ненадання споживачем відомостей про кількість спожитої ним електроенергії. У цьому випадку енергопостачальник має право відключити споживача від енергопостачання через 30 днів після дати відправлення енергопостачальником письмового попередження про припинення постачання електричної енергії споживачу (п. 30 Правил);

– розкрадання електричної енергії, навмисного пошкодження ПО та зриву пломби (п.35 Правил).

Необхідно зазначити, що у випадку виявлення у споживача порушення Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, енергопостачальник складає відповідний акт. На підставі складеного акту енергопостачальник має право без попередження відключити споживача від енергопостачання та визначити величину збитків, завданих споживачем;

– несплати за встановлення нового ПО у разі пошкодження, втрати або неправильної роботи попереднього ПО з вини споживача (п. 35,17 та 53 Правил).

– порушення термінів сплати за спожиту електричну енергію або порушення умов договору про реструктуризацію заборгованості (п. 35 Правил).

При цьому у разі несплати споживачем за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного у договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20-й день споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії. У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30-й день після отримання споживачем попередження енергопостачальник має право відключити споживача від електричної мережі (п. 27 Правил);

– невиконання припису Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії (п.35 та 48 Правил);

– зниження показників якості електричної енергії з вини споживача (п. 35 Правил);

– остаточного припинення користування електроенергією споживачем та розірвання з ним договору. При цьому енергопостачальник припиняє подачу електричної енергії на об’єкт споживача та вживає заходів для запобігання розкраданню чи пошкодженню ПО, використанню електроенергії без обліку (п.6 Правил).

Забороняється відключення споживачів перед вихідними та святковими днями (п. 27 Правил).

Відновлення енергопостачання споживача здійснюється протягом 3 днів у містах та 7 днів у сільській місцевості після усунення порушень і оплати споживачем заборгованості, витрат на повторне підключення та збитків, завданих енергопостачальнику (п. 36 Правил).

Додаткова інформація за тел.: 286-87-80.