29 липня 2022 року, в Оленівці, російські війська знищили табір, де перебували полонені українці. Одним із тих, кого живцем спалила росія, був АЗОВець, захисник, щирий патріот України, неймовірно добрий та напрочуд чесний фастівчанин Андрій Коняєв, позивний – «Джонс»
Андрій Леонідович Коняєв народився 10 жовтня 1992 року у Фастові. Усе дитинство та юність займався спортом – дзюдо. Закінчив школу №10 в 2011 році. І відразу вирішив йти до армії – в його жилах кипіла кров воїна. Хоча вдома на нього чекали дружина та донечка Марійка.
Однак зі службою не все було так легко. Комісія не давала дозвіл за станом здоров’я (Андрій мав серйозні захворювання). Але впертість юного чоловіка, його щире бажання та впевненість у своїх силах зробили своє – Андрій став до лав Збройних сил України.
Після армії, по поверненню додому, Андрій зрозумів, що родинне життя не складається. Хоча донька Марія завжди купалася в любові обох батьків. Невдовзі Андрій познайомився з Оксаною – рідною душею, жінкою, яка стала надійним плечем мужньому воїну.
2014 рік, росія нахабно стає на землі України. Андрій бере до рук зброю та стає до лав батальйону «Київщина». А невдовзі переводиться до полку «Азов». І з побратимами боронить Україну – бере участь в АТО протягом 3,5 років.
Крім цього, Андрій встигає закінчити Фастівський центр професійно-технічної освіти та отримати фах повара. Працює на різних роботах, зокрема, на будівництві, де йому довіряють керівні посади. Та вступає до Білоцерківського аграрного університету, який, через широкомасшатбне вторгнення, він так і не закінчив…
Душа Андрія завжди була біля «АЗОВу». Тому за рік до чергового наступу росії на Україну він разом з Оксаною, цивільною дружиною, переїжджає до Маріуполя. Там облаштовує життя, будує плани. Але усвідомлює, що великої війни не минути
Широкомасштабне вторгнення, Андрій вже зі зброєю в руках стоїть на варті рідної держави. Він – снайпер роти оперативного призначення окремого загону спецпризначення «Азов». Далі була оборона «Азовсталі» та полон в Оленівці. Місці, яке стало останнім пристанищем незламних, сильних та завжди вільних синів Українського Народу. Серед тих, кого нещадно знищила росія, був і Андрій Коняєв…
У Андрія залишилися мама Валентина, тато Леонід, донечка Марійка, кохана цивільна дружина Оксана, брат Олег, який з першого дня широкомасштабного вторгнення боронить Україну та двоє племінників. А ще багато рідних, друзів, товаришів та побратимів. Адже в ньому втілилося так багато чеснот – Андрій був щирою, світлою, доброю і справедливою людиною.
Указом Президента України від 3 листопада 2023 року нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня КОНЯЄВА Андрія Леонідовича (посмертно).
