11.03.1966-14.05.2022
Кокін Сергій Станиславович, народився 11 березня 1966 року у місті Комсомольськ на Амурі. Але майже одразу батьки переїхали у м. Луганськ, де Сергій Станіславович прожив до 2014 року.
В період з 1984р. по 1986р. Сергій Станіславович проходив військову службу. Мав вищу освіту. В період з 1984р. по 1989р. навчався у Ворошиловградському машинобудівному інституті (зараз СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ) транспортний факультет, спеціальність – інженер механік.
Декілька років поспіль Сергій Станіславович працював за спеціальністю на різних машинобудівних заводах міста. Мав трьох дітей, яких кохав більше за все на світі.
У 2009 році разом з другом заснував підприємство, яке займалося постачанням акумуляторних батарей цивільного та військового призначення. Серед клієнтів підприємства були компанії з Індії, В’єтнаму, Грузії, країн Балтики.
Літо 2014 року під час російської агресії та активних бойових дій Сергій Станіславович провів у Луганську. Активно допомагав місцевому населенню, особливо пенсіонерам. Під обстрілами їздив за водою, розшукував по місту їжу та ліки, допомагав з евакуацією людей у мирні міста.
У жовтні 2014 року виїхав з окупованого Луганська. З листопада 2014 року переїхав на постійне місце проживання до м. Фастів. З 2015 року працював директором на одному з машинобудівних підприємств м. Києва. З 2018 року мав декілька проектів, пов’язаних з ремонтом і модернізацією військової техніки, що перебувала на озброєні ВМС України, та проекти щодо розробки учбово діючих зразків військового обладнання.
29 лютого 2022 року Сергій Станіславович вступив до лав 125 бригади територіальної оборони м. Львів. 20 березня 2022 року був мобілізований Галицько-Франківським Об’єднаним районним ТЦК та СП. Був зарахований до військової частини А7393 командиром автомобільного відділення. Потім був переведений до військової частини А7285 де займав посаду командира 4 роти 1 взводу 3 стрілецького відділення. Згідно з інформацією у сповіщенні родини про загибель – «Вірний військовій присязі в бою за НАШУ БАТЬКІВЩИНУ виявив стійкість і мужність загинув 14 травня 2022 року в районі населеного пункту Врубівка Луганської області». Загинув у віці 56 років.
Сергій Станіславович у продовж усього свого життя був не військовою, а цивільною людиною. Але життя склалося таким чином, що військова служба прийшла і в його життя, та за покликом свого серця він рвався у Луганську область на передову, адже мав дуже чітке розуміння що таке війна, що таке російська агресія. Він завжди боровся за свою родину, своїх друзів за людей, які вже тривалий час живуть в окупації, щоб вони мали вибір і мали майбутнє.
