Народився 22 липня 1924 року у Фастові. Батько служив на заводі Бранта. Згодом сім’я переїхала до Нікополя Дніпропетровської області, де батько працював секретарем райкому партії. Після арешту батька в 1938 році Анатолій з матір’ю переїхав до Фастова, де навчається в школі. У війну служив фельдєгерем спецзв’язку , при цьому неодноразово зустрічався з полководцями Р. Малиновським, К. Рокосовським, М. Ватутіним.В 1947 році він вступив до Київського музичного училища. З 1946 до 1955року він очолював драматичний колективна фастівському заводі “Червоний Жовтень”. Згодом навчався в Київському інституті театрального мистецтва. Після закінчення навчання працював режисером у театрах Львова, Хмельницького, Рівно. Багато останніх років живе і працює режисером Тернопільського театру. Одноразово він пише музику до пісень і виконує її.
Відзначає своє 80 – ліття і 50 – річчя творчого життя метр української естради, народний артист Анатолій Горчинський.
Більшість із нас знають його, як барда.однак його пісням судилося довге життя. Варто лише згадати “Троянди на пероні”, “Червону троянду”, “Приїжджайте частіше додому”, “Росте черешня в мами на городі”. Особливо плідною була співпраця артиста з тернопільським поетом Борисом Демковим, нині на жаль, покійним. їхні пісні у сімдесятих – вісімдесятих лунали не тільки в Україні, а й на теренах усього колишнього Союзу. В репертуарі Анатолія Горчинського понад 300 пісень. Музику до багатьох із них написав сам.
Знають Анатолія Горчинського не тільки як виконавця пісень. Він – не менш талановитий театральний режисер. Горчинський поставив більш, як 100 вистав не тільки у Тернополі, а й на сценах Львова, Рівного, Хмельницького, Чернівців.
У 1994 році Анатолію Горчинському присвоїли звання народного артиста України.
6 січня 2007 року Анатолій Аркадійович відійшов у вічність. Назавжди залишиться у пам’яті як відомий композитор, режисер, виконавець пісень, народний артист України.
Поховали Анатолія Горчинського 8 січня у Тернополі, у Підгородньому.
22 липня 2007 року композиторові виповнилося б 83 роки. До своїх останніх днів, як розповіли його друзі, він мріяв про постановку ще однієї вистави. Завжди, коли був у театрі, говорив про це…
Останні його вистави: “Як наші діди парубкували” – В.Канівця, “Сім’я злочинця” – Джакометті, “Черниця і спокусник” – І.Тогобочного, “Чорноморці” – М.Лисенка, опера “Запорожець за Дунаєм” – Гулака-Артемовського, “Сільва” – І.Кальмана.
