№16-LVІ-VІІ від 13.06.2019 року, Про встановлення ставок зі сплати єдиного податку на 2020 рік

ФАСТІВСЬКА  МІСЬКА  РАДА  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

№16-LVІ-VІІ

від 13.06.2019 року

Про встановлення ставок зі сплати єдиного податку на 2020 рік

З метою наповнення бюджету міста Фастів, керуючись ст.143 Конституції України, ст.64 Бюджетного кодексу України, п..8.3 ст.8, ст..10 п.12.3, 12.4 ст.12, ст.291-297 Податкового кодексу України,  керуючись ст. 25, пунктом 24 ч. 1 ст. 26, ст.69 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,

міська рада

В И Р І Ш И Л А:

1. Затвердити Порядок справляння єдиного податку в м.Фастів згідно додатку 1.
2. Встановити ставки єдиного податку відповідно до п.4 Порядку справляння єдиного податку.
3. Фінансовому управлінню виконавчого комітету Фастівської міської ради забезпечити направлення копії даного рішення до Фастівської ДПІ Васильківського управління ГУ ДФС у Київській області та оприлюднити на сайті Фастівської міської ради.
4. Рішення №5-XLII-VII від 26.06.2018 року «Про встановлення єдиного податку визнати таким, що втратили чинність.
5. Рішення набирає чинності з 01.01.2020 року.
6. Контроль за виконанням даного рішення покласти на Фастівське ДПІ Васильківського управління  ГУ ДФС у Київській області в межах своїх повноважень та на постійну комісію з питань бюджету, економіки та фінансів.

Міський голова                                                                       М.В. Нетяжук

.

Додаток

до рішення міської ради

№16-LVІ-VІІ

від 13.06.2019 року

Порядок встановлення єдиного податку на території міста Фастів

1. Загальні положення

Порядок встановлення єдиного податку на території міста Фастів розроблено на підставі Податкового Кодексу України (розділ ХIV) та Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

2. Платники податку

2.1. Суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

• перша група – фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 000 гривень;
• друга група – фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
• не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
• обсяг доходу не перевищує 1 500 000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;

• третя група – фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень;
• четверта група — сільськогосподарські товаровиробник;

а) юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків;

б) фізичні особи – підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України “Про фермерське господарство”, за умови виконання сукупності таких вимог:

-здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;

-провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;

– не використовують працю найманих осіб;

– членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України;

– площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарів.

При розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку – фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку,  а також працівники, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

При розрахунку середньооблікової кількості працівників застосовується визначення, встановлене Податковим Кодексом.

2.2. Не можуть бути платниками єдиного податку першої — третьої груп:

2.2.1. Суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють:

• діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);
• обмін іноземної валюти;
• виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);
• видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);
• видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;
• діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України “Про страхування”, сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом IIIПодаткового Кодексу;
• діяльність з управління підприємствами;
• діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності) та зв’язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);
• діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
• діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.

2.2.2. Фізичні особи – підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту.

2.2.3. Фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.

2.2.4. Страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів.

2.2.5. Суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.

2.2.6. Представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку.

2.2.7. Фізичні та юридичні особи – нерезиденти.

2.2.8. Платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

2.2.9. Не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:

• суб’єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);
• суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 — 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відсотків доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання);
• суб’єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

2.3. Платники єдиного податку першої-третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

2.4. Під побутовими послугами населенню, які надаються першою та другою групами платників єдиного податку, розуміються такі види послуг:

• виготовлення взуття за індивідуальним замовленням;
• послуги з ремонту взуття;
• виготовлення швейних виробів за індивідуальним замовленням;
• виготовлення виробів із шкіри за індивідуальним замовленням;
• виготовлення виробів з хутра за індивідуальним замовленням;
• виготовлення спіднього одягу за індивідуальним замовленням;
• виготовлення текстильних виробів та текстильної галантереї за індивідуальним замовленням;
• виготовлення головних уборів за індивідуальним замовленням;
• додаткові послуги до виготовлення виробів за індивідуальним замовленням;
• послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів;
• виготовлення та в’язання трикотажних виробів за індивідуальним замовленням;
• послуги з ремонту трикотажних виробів;
• виготовлення килимів та килимових виробів за індивідуальним замовленням;
• послуги з ремонту та реставрації килимів та килимових виробів;
• виготовлення шкіряних галантерейних та дорожніх виробів за індивідуальним замовленням;
• послуги з ремонту шкіряних галантерейних та дорожніх виробів;
• виготовлення меблів за індивідуальним замовленням;
• послуги з ремонту, реставрації та поновлення меблів;
• виготовлення теслярських та столярних виробів за індивідуальним замовленням;
• технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням;
• послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури;
• послуги з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів;
• послуги з ремонту годинників;
• послуги з ремонту велосипедів;
• послуги з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів;
• виготовлення металовиробів за індивідуальним замовленням;
• послуги з ремонту інших предметів особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів;
• виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням;
• послуги з ремонту ювелірних виробів;
• прокат речей особистого користування та побутових товарів;
• послуги з виконання фоторобіт;
• послуги з оброблення плівок;
• послуги з прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів;
• послуги з чищення та фарбування текстильних, трикотажних і хутрових виробів;
• вичинка хутрових шкур за індивідуальним замовленням;
• послуги перукарень;
• ритуальні послуги;
• послуги, пов’язані з сільським та лісовим господарством;
• послуги домашньої прислуги;
• послуги, пов’язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням.

3. Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої – третьої групп

3.1. Доходом платника єдиного податку є:

• для фізичної особи – підприємця – дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 3. цього додатку. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності;
• для юридичної особи – будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 3. цього додатку.

3.2. При продажу основних засобів юридичними особами – платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.

Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

3.3. До суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

До суми доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) за звітний період включається вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених Податковим Кодексом.

3.4. У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення (комісії), транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

3.5. Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу.

3.6. Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Для платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених Податковим Кодексом.

3.7. У разі здійснення торгівлі товарами або послугами з використанням торговельних автоматів чи іншого подібного обладнання, що не передбачає наявності реєстратора розрахункових операцій, датою отримання доходу вважається дата вилучення з таких торговельних апаратів та/або подібного обладнання грошової виручки.

3.8. У разі якщо торгівля товарами (роботами, послугами) через торговельні автомати здійснюється з використанням жетонів, карток та/або інших замінників грошових знаків, виражених у грошовій одиниці України, датою отримання доходу вважається дата продажу таких жетонів, карток та/або інших замінників грошових знаків, виражених у грошовій одиниці України.

3.9. Доходи фізичної особи – платника єдиного податку, отримані в результаті провадження господарської діяльності та оподатковані згідно з цим додатком, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи, визначеного відповідно до розділу IV Податкового Кодексу.

3.10. Не є доходом суми податків і зборів, утримані (нараховані) платником єдиного податку під час здійснення ним функцій податкового агента, а також суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нараховані платником єдиного податку відповідно до закону.

3.11. До складу доходу, визначеного цим пунктом, не включаються:

• суми податку на додану вартість;
• суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку;
• суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;
• суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;
• суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;
• суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим Кодексом, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств або загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця;
• суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим Кодексом;
• суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника;
• суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених Податковим Кодексом, та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;
• дивіденди, отримані платником єдиного податку – юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному Податковим Кодексом.

3.12. Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 Податкового Кодексу.

3.13. Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування.

3.14. При визначенні обсягу доходу, що дає право суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування в наступному податковому (звітному) періоді, не включається дохід, отриманий як компенсація (відшкодування) за рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди.

3.15. Право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році мають платники єдиного податку за умови неперевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого для відповідної групи платників єдиного податку.

При цьому якщо протягом календарного року платники першої і другої груп використали право на застосування іншої ставки єдиного податку у зв’язку з перевищенням обсягу доходу, встановленого для відповідної групи, право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році такі платники мають за умови неперевищення ними протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 2.1. цього додатку.

31. 3¹. Об’єкт та база оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи

3¹.1.   Об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

3¹.2.  Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого Податковим  Кодексом.

Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або в області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого Податковим Кодексом.

4.Ставки єдиного податку

4.1. Ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі  – прожитковий мінімум), другої групи – у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі  – мінімальна заробітна плата), третьої групи – у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

4.2. Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються Фастівською міською радою для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

• для першої групи платників єдиного податку – 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;
• для другої групи платників єдиного податку – 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

4.3. Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

• 3 відсотки доходу – у разі сплати податку на додану вартість згідно з Податковим Кодексом;
• 5 відсотки доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ставка єдиного податку встановлюється у розмірі, визначеному підпунктом 2 пункту 4.3. цього додатку.

4.4. Ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої – третьої груп (фізичні особи-підприємці) у розмірі 15 відсотків:

• до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у п.п. 1, 2 і 3 пункту 1. цього додатку;
• до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;
• до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цьому додатку;
• до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування;
• до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у п.п. 1 або 2 пункту 1 цього додатку відповідно.

4.5. Ставки єдиного податку для платників третьої групи (юридичні особи) встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 4.3. цього додатку:

• до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у п.п. 3 пункту 1. цього додатку;
• до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цьому додатку;
• до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

4.6. У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.

4.7. У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений цією статтею для відповідної групи таких платників єдиного податку.

4.8. Ставки, встановлені пунктами 4.3. – 4.5. цього додатку, застосовуються з урахуванням таких особливостей:

• платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 1. цього додатку, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

• платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 1. цього додатку, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

• платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи-підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 1. цього додатку, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов’язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом.

Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 2.1. цього додатку, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 4.3. цього додатку, а також зобов’язані у порядку, встановленому цим додатком, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим Кодексом.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

• ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3 відсотки, може бути обрана:

а) суб’єктом господарювання, який зареєстрований платником податку на додану вартість відповідно до розділу V Податкового Кодексу, у разі переходу ним на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу;

б) платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотки, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V Податкового Кодексу;

в) суб’єктом господарювання, який не зареєстрований платником податку на додану вартість, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку шляхом реєстрації платником податку на додану вартість відповідно до розділу V Податкового Кодексу і подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником податку на додану вартість;

• у разі анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V Податкового Кодексу, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 3 відсотки (для платників єдиного податку третьої групи) або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником податку на додану вартість.

4.9. Для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках бази оподаткування):

• для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту) – 0,95;
• для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, – 0,57;
• для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) – 0,57;
• для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, – 0,19;
• для земель водного фонду – 2,43;
• для сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту, – 6,33 .

Перелік гірських зон та поліських територій визначається Кабінетом Міністрів України.

5.Податковий (звітний) період

5.1. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

5.2. Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників — період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

Податковий (звітний) період для сільськогосподарських товаровиробників, що ліквідуються, — період з початку року до їх фактичного припинення.

5.3. Для суб’єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим Кодексом, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.

5.4. Для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб – підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку.

Для зареєстрованих в установленому законом порядку суб’єктів господарювання (новостворених), які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація.

5.5. Для суб’єктів господарювання, які утворюються в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, що має непогашені податкові зобов’язання чи податковий борг, які виникли до такої реорганізації, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому погашено такі податкові зобов’язання чи податковий борг і подано заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування.

5.6. У разі державної реєстрації припинення юридичних осіб та державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення.

5.7. У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо зміни податкової адреси.

6.Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку

6.1. Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

У разі якщо міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового Кодексу.

6.2. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

6.3. Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

6.4. Сплата єдиного податку платниками першої – третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.

6.5. Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

6.6. Суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого пункту  6.1. і пункту 6.5. цього додатку, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.

Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому Податковим Кодексом.

6.7. Єдиний податок, нарахований за перевищення обсягу доходу, сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

6.8. У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

У разі анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням контролюючого органу податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому проведено анулювання реєстрації.

6.9. Платники єдиного податку четвертої групи:

• самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового Кодексу;
• сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:
• у I кварталі – 10 відсотків;
• у II кварталі – 10 відсотків;
• у III кварталі – 50 відсотків;
• у IV кварталі – 30 відсотків;
• фізичні особи – підприємці, які у звітному періоді обрали спрощену систему оподаткування та ставку єдиного податку, встановлену для четвертої групи, або перейшли на застосування ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, та юридичні особи, утворені протягом року шляхом злиття, приєднання або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок, вперше сплачують податок протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося таке обрання/перехід, в якому відбулося утворення (виникнення права на земельну ділянку), а надалі – у порядку, визначеному підпунктом 295.9.2 цього пункту; а надалі – у порядку, визначеному підпунктом 2 пункту 6.9.;
• що припиняються шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу у податковому (звітному) періоді, зобов’язані подати у період до їх фактичного припинення контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та місцем розташування земельних ділянок уточнену податкову декларацію;
• зобов’язані у разі, коли протягом податкового (звітного) періоду змінилася площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у зв’язку з набуттям (втратою) на неї права власності або користування:

– уточнити суму податкових зобов’язань з податку на період починаючи з дати набуття (втрати) такого права до останнього дня податкового (звітного) року;

– подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним періодом, контролюючим органам за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки декларацію з уточненою інформацією про площу земельної ділянки, а також відомості про наявність земельних ділянок та їх нормативну грошову оцінку;

• у разі надання сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду в оренду іншому платникові податку, враховують орендовану площу земельних ділянок у своїй декларації. У декларації орендаря така земельна ділянка не враховується;
• у разі оренди ними сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду в особи, яка не є платником податку, враховують орендовану площу земельних ділянок у своїй декларації;
• перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки.

7.Особливості нарахування, сплати та подання звітності з окремих податків і зборів платниками єдиного податку

7.1. Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

• податку на прибуток підприємств;
• податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої-третьої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з цим додатком;
• податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 3. цього додатку, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи;
• податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;
• рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.

7.2. Нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у пункті 7.1. цього додатку, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені Податковим Кодексом.

У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.

7.3. Платник єдиного податку виконує передбачені Податковим Кодексом функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.

Ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку, порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування, порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначається Податковим Кодексом.

7.4. Дивіденди, що виплачуються платниками єдиного податку третьої групи (юридичними особами) та четвертої групи власникам корпоративних прав (засновникам таких платників єдиного податку), оподатковуються за правилами, встановленими розділами II і IV Податкового Кодексу.

8.Контроль за сплатою податку

8.1. Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати до бюджету м.Фастів єдиного податку здійснює Фастівське ДПІ Васильківського управління  ГУ ДФС у Київській області.

Секретар міської ради                                                       С.А.Ясінський

ОГОЛОШЕННЯ ПРО ОПРИЛЮДНЕННЯ ПРОЕКТУ РЕГУЛЯТОРНОГО АКТУ

Відповідно до ст.9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» повідомляємо, що 25.03.2019 року в мережі інтернет на офіційному Веб-сайті Фастівської міської ради опублікується проект регуляторного акту та аналіз регуляторного впливу проекту рішення міської ради проекту рішення Фастівської міської ради «Про встановлення ставок зі сплати єдиного податку».

Пропозиції та зауваження від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються протягом одного місяця з моменту опублікування проекту даного рішення.

Поштова адреса: 08500, м.Фастів пл.Соборна,1, каб.504, каб.111,

тел.6-35-60, 6-02-14

25.03.2019 року

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ

до проекту рішення Фастівської міської ради

«Про встановлення ставок зі сплати єдиного податку»

I. Визначення проблеми

Згідно зі статтею 10 та пунктом 12.3 статті 12 Податкового кодексу України законодавчо закріплено право органів місцевого самоврядування встановлювати місцеві податки та збори в межах своїх повноважень.

Відповідно до пункту 12.3.5 статті 12 Податкового кодексу України, якщо міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов’язковими згідно з нормами Податкового кодексу України, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм Податкового кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок.

Аналіз регуляторного впливу проекту рішення Фастівської міської ради «Про встановлення ставок зі сплати єдиного податку» підготовлено відповідно до вимог Закону України від 11.03.2003 року №1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», Методики проведення аналізу впливу регуляторного акту, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 року №308 із змінами.

Проблема, яку пропонується розв’язати – забезпечення додаткових надходжень до бюджету міської ради шляхом врегулювання справляння єдиного податку на території Фастівської міської ради відповідно до Податкового кодексу України, визначення на законних підставах розміру ставок відповідного податку.

Причина виникнення проблеми : Податковим кодексом України визначено, що органи місцевого самоврядування приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та офіційно оприлюднюють до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується їх застосування.

Оцінка важливості проблеми: Згідно з бюджетним законодавством єдиний податок є одним з джерел надходжень загального фонду місцевого бюджету, за рахунок якого забезпечуються надання послуг населенню в галузях бюджетної сфери та реалізується ряд соціальних програм міста. Прийняття рішення з даного питання необхідно для прозорого та ефективного встановлення місцевих податків та зборів, здійснення необхідного контролю за повнотою проведення платежів.

Виходячи з вищевикладеного, з метою безумовного виконання Податкового кодексу України, недопущення суперечливих ситуацій, забезпечення дохідної частини міського бюджету, виконання програм соціально-економічного розвитку міста пропонується прийняти  рішення міської ради ««Про встановлення ставок зі сплати єдиного податку». Прийняття рішення з даного питання необхідне для прозорого та ефективного встановлення ставок єдиного податку, здійснення необхідного контролю за своєчасністю та повнотою проведення платежів. У зв’язку з потребою встановлення єдиного податку керуючись Податковим кодексом, для визначення надходжень до міського бюджету виникла необхідність у розробці проекту даного рішення з метою забезпечення надходжень до міського бюджету, регламентування відносин щодо сплати даного податку платниками (фізичними та юридичними особами), які знаходяться на території Фастівської міської ради до міського бюджету.

Відповідно до чинного законодавства повноваження щодо встановлення місцевих податків є виключно компетенцією органів місцевого самоврядування. Застосування процедури не має альтернатив, проблема встановлення єдиного податку не може бути розв’язана за допомогою ринкових механізмів.

II. Цілі державного регулювання

Проект регуляторного акта спрямований на розв’язання проблеми, визначеною в попередньому розділі АРВ в цілому,основними цілями його прийняття є:

– виконання вимог чинного законодавства.

– врегулювання правовідносин між Фастівської ДПІ Васильківського управління ГУ ДФС у Київській області та суб’єктами господарювання в процесі нарахування та сплати єдиного податку.

– впорядкування сплати єдиного податку на території міста Фастів.

III. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей

1. Визначення альтернативних способів

2. Оцінка вибраних альтернативних способів досягнення цілей

Оцінка впливу на сферу інтересів органів місцевого самоврядування

Оцінка впливу на сферу інтересів громадян

Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання

*Інформація в розрізі відсутня

IV. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей

Таким чином, для реалізації обрано Альтернативу 2 – встановлення ставок єдиного податку відповідно до вимог Податкового кодексу України, що є посильним для платників податків, та забезпечить фінансову основу самостійності органу місцевого самоврядування – Фастівської міської ради. Перешкоди щодо можливого впровадження цього регуляторного акту та виконання його вимог відсутні.

V. Механізми та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми

Запропоновані механізми регуляторного акту за допомогою яких можна розв’язати проблему. Даним регуляторним актом передбачається встановлення на території Фастівської міської ради порядок сплати єдиного податку. Зазначену проблему планується розв’язати шляхом:

1. Розробки проекту рішення Фастівської міської ради «Про встановлення ставок зі сплати єдиного податку» та аналізу регуляторного впливу до нього.
2. Проведення консультацій з суб’єктами господарювання.
3. Оприлюдненя проекту рішення з аналізом регуляторного впливу та отримання пропозицій та зауважень.
4. Прийняття рішення «Про встановлення ставок зі сплати єдиного податку» на пленарному засіданні сесії Фастівської міської ради.

5.Оприлюднення рішення у встановленому законодавством порядку

Запропонований вихід із ситуації, що склалася відповідає принципам державної регуляторної політики, а саме: доцільності, ефективності, збалансованості, передбачуваності,принципу прозорості та врахування громадської думки та пропозицій суб’єктів господарювання.

VI. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги

Бюджетні витрати на адміністрування регулювання суб`єктів господарської діяльності не підлягають розрахунку, оскільки встановлені нормами Податкового кодексу України. Органи місцевого самоврядування наділені повноваженнями лише встановлювати ставки місцевих податків і зборів, не змінюючи порядок її обчислення, сплати та інші адміністративні процедури.

Розрахунок витрат на запровадження державного регулювання для суб’єктів малого підприємництва (М-тест) наведено у додатку 4 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта.

VII. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

Зазначений проект нормативно-правового акта є загальнообов`язковим до застосування на території міста та має необмежений термін дії. У разі внесення змін до Податкового кодексу в частині справляння єдиного податку відповідні зміни будуть внесені до цього регуляторного акта.

У разі якщо міська рада у термін до 1 липня не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів на наступний рік,у нашому випадку  це єдиний податок, який справляється, виходячи з норм Податкового кодексу України,із застосуванням їх мінімальних ставок та без застосування відповідних коефіцієнтів ( підпункт 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 ПКУ, абзац 2 частина 5розділу XIX Прикінцеві положення ПКУ)

VIII. Визначення показників результативності дії регуляторного акта

Виходячи з цілей державного регулювання, визначених у другому розділі АРВ, для відстеження результативності цього регуляторного акта обрано такі прогнозні статистичні показники:

– Кількість суб’єктів господарювання, на яких поширюється дія даного регуляторного акту (кількість платників податку), (осіб)

– Загальні надходження до бюджету міста коштів від сплати єдиного податку (тис.грн.):

– Час, що витрачатиметься суб’єктами господарювання та/або фізичними особами, пов’язаними з виконанням вимог акта, години на 1 суб.;

– Рівень поінформованості суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта, %.

IX. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта

Базове відстеження результативності регуляторного акту буде здійснюватись до дня набрання чинності цим регуляторним актом.

Повторне відстеження результативності буде здійснюватись через рік з дня набрання чинності регуляторного акту

З огляду на показники результативності,визначені у попередньому розділі аналізу регуляторного акта, відстеження результативності цього регуляторного акта буде здійснюватись статистичним методом.

Відстеження результативності регуляторного акту буде здійснюватись фінансовим управлінням виконавчого комітету Фастівської міської ради.

Вид даних, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності:

Статистичні

• Аналітичні показники Фастівської ДПІ Васильківського управління ГУ ДФС у Київській області та дані виконавчого комітету Фастівської міської ради.

ТЕСТ
малого підприємництва (М-Тест)

1. Консультації з представниками мікро- та малого підприємництва щодо оцінки впливу регулювання

Консультації щодо визначення впливу запропонованого регулювання на суб’єктів малого підприємництва та визначення детального переліку процедур, виконання яких необхідно для здійснення регулювання, проведено розробником у період з 01.02.2019 р. по 20.03.2019 р.

2. Вимірювання впливу регулювання на суб’єктів малого підприємництва (мікро- та малі):

кількість суб’єктів підприємництва, на яких поширюється регулювання: 1785 (одиниць);

питома вага суб’єктів підприємництва у загальній кількості суб’єктів господарювання, на яких проблема справляє вплив 100 (відсотків)

*так, як об’єктивно визначити кількість малого підприємництва на яких проблема справляє вплив не маємо можливості, беремо для розрахунку загальну кількість фізичних та юридичних осіб, на яких поширюється регулювання.

3. Розрахунок витрат суб’єктів малого підприємництва на виконання вимог регулювання

Бюджетні витрати  на адміністрування регулювання суб’єктів малого підприємництва

Бюджетні витрати на адміністрування регулювання суб’єктів малого підприємництва не підлягають розрахунку, оскільки встановлені нормами Податкового кодексу України. Органи місцевого самоврядування наділені повноваженням лише встановлювати ставки місцевих податків (зборів), не змінюючи порядок їх обчислення та інші адміністративні процедури.

4. Розрахунок сумарних витрат суб’єктів малого підприємництва, що виникають на виконання вимог регулювання

Начальник фінансового управління                                                                 Л.В. Цедзінська

Звіт про базове відстеження результативності регуляторного акта

проекту рішення Фастівської міської ради

«Про встановлення ставок зі сплати єдиного податку»

Виконавець заходів відстеження – фінансове управління виконавчого комітету Фастівської міської ради.

Цілі прийняття акта:  впорякування сплати єдиного податку на території міста Фастів.

Строк виконання заходів з відстеження – 10 днів (12.03.19–22.03.19 р.)

Тип відстеження заходів – базове.

Заходи, які були виконані з відстеження результативності – вивчення Податкового кодексу України, нормативно-правових актів, щодо визначення правомірності  встановлення місцевих податків та зборів  рішенням органу місцевого самоврядування.

Метод відстеження результативності – аналіз відповідно до статистичних даних.

Аналіз отримання значень показників результативності

Відповідні відстеження будуть проводитись шляхом аналізу статистичних даних, виконавцем яких є фінансове управління виконавчого комітету Фастівської міської ради.

Кількісні та якісні значення показників результативності

Для відстеження результативності регуляторного акта були визначені такі показники результативності:

** Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації.

Таким чином, рівень поінформованості суб’єктів господарювання (платників податків) та громадян міста з основних положень акта очікується на рівні 100% за рахунок оприлюднення регуляторного акту в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті Фастівської міської ради та її виконавчого комітету – fastiv-rada.gov.ua у розділі «Регуляторна політика» та у місцевій газеті  «Перемога».

Оцінка результатів реалізації регуляторного акта та ступеня досягнення визначених цілей: Регуляторний акт має певний ступінь досягнення визначених цілей та направлений на врегулювання відносин між суб’єктами господарської діяльності, органами місцевого самоврядування та Державними фіскальними органами

Висновки та рекомендації: Прийняття даного регуляторного акту забезпечить впорядкування сплати єдиного податку на території міста Фастів. Оцінку результатів реалізації регуляторного акта та ступінь досягнення визначених цілей буде здійснено при проведені повторного та періодичного відстежень результативності регуляторного акта згідно вимог ЗУ «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Начальник фінансового управління                                                                 Л.В. Цедзінська